"Друг" Зеленського ціною в 1,6 мільярда: чому держава продовжує фінансувати телемарафон попри падіння рейтингів і зауваження Єврокомісії

Колаж "5 канал"
Фактчекінговий проєкт Олени Рибінської "НЕ ВЕДІТЬСЯ" проаналізував бюджети "Єдиних новин", дані медіамоніторингів, звіти партнерів та історію блокування цифрового етеру Т2 для незалежних мовників

Інформаційна єдність чи "друг Зеленського"

Фактчекінговий проєкт на "5 каналі" проаналізував державні бюджети, офіційні документи, заяви посадовців та соціологічні дослідження, щоб оцінити ефективність телемарафону та стан свободи слова в Україні. Автори випуску зіставили риторику влади про інформаційну єдність із реальними фінансовими витратами, політичним балансом в етері та багаторічним блокуванням цифрового мовлення для незалежних телеканалів.

"Марафон "Єдині новини" потрібен, тому що марафон – це друг. Це реальний товариш, якому я довіряю", – так ще в 2023 році говорив президент Володимир Зеленський. 

Водночас голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин в інтерв'ю Radio NV у 2025 році охарактеризував продовження незмінної моделі роботи марафону жорсткіше:

"Найбільша тупість під час війни – робити те, що не дає результату".

Аналіз фактів показує, чому ця дискусія загострилася у 2026 році.

2014 та 2022 роки: дві моделі інформаційної єдності

У перші дні повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року об'єднання телеканалів у марафон "Єдині новини" мало практичне обґрунтування: країні була потрібна швидка, перевірена та безперервна інформація, а редакціям – координація для протидії російській дезінформації. Проте з часом координація редакцій перетворилася на зникнення різних редакційних голосів.

Українські медіа вже мали досвід об'єднання зусиль під час російської агресії у 2014 році – після окупації Криму та початку війни на Донбасі. Тоді телеканали, включно з "5 каналом", запустили спільну інформаційну акцію "Єдина країна. Единая страна". Однак тодішній формат не вимагав злиття всіх мовників в один етер: редакції зберігали власну інформаційну політику, а їхні журналісти автономно працювали на передовій, зокрема висвітлюючи бойові дії під обстрілами.

У 2022 році держава обрала модель єдиного етеру. Тодішній міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в інтерв'ю "Радіо Свобода" запевняв, що

"В телемарафоні працюють абсолютно різні за традиціями і підходами редакції".

Проте на практиці ключовим критерієм плюралізму є не кількість логотипів в етері, а наявність різних політичних позицій та відсутність монополії на трактування подій у країні.

Марафон "Єдині новини"
Марафон "Єдині новини"Відкриті джерела

Скільки коштує державне мовлення

У квітні 2024 року громадяни подали до уряду петицію з вимогою переспрямувати кошти, призначені для телемарафону та каналу FreeДом, на закупівлю дронів і пікапів для Збройних сил України. У відповідь тодішній прем'єр-міністр Денис Шмигаль офіційно відхилив ініціативу.

"Перерозподіл зазначених у петиції видатків шляхом їх спрямування на потреби інших складових сектору безпеки та оборони не є доцільним", – зауважив Шмигаль.

Прем'єр наголошував, що інформаційна безпека – є важливою частиною національної безпеки.

Попри визнання важливості інформаційного захисту, уряд не надав розрахунків економічної та суспільної доцільності саме такого формату мовлення. Аналіз бюджетних документів демонструє стабільне зростання видатків на державне інформаційне мовлення (програма охоплює марафон, іномовлення та іншу інформпродукцію):

  • 2026 рік – 1,557 млрд грн;
  • проєкт на 2027 рік – 1,620 млрд грн.
Інфографіка
Інфографіка"5 канал"

Безпосередні витрати на виробництво контенту для "Єдиних новин" також залишаються високими навіть в умовах дефіциту державного бюджету та відсутності підвищення зарплат військовослужбовцям:

  • 2023 рік – 538,15 млн грн;
  • 2024 рік – 593,63 млн грн;
  • 2025 рік – 738 млн грн (запланований показник);
  • 2026 рік – близько 713 млн грн за укладеними контрактами.
Інфографіка
Інфографіка"5 канал"

Виділення додаткових коштів на медіапроєкт викликає критику в парламенті на тлі незакритих базових потреб безпеки.

"До речі, гроші є, навіть на марафон знайшли ще 100 мільйонів. Правда, укриття в марафоні не покажуть, тому на укриття грошей уже немає. Логіка прозора: укриття рятують життя людей, а телемарафон – рейтинги. Вибір очевидний", – заявив народний депутат фракції "Голос" Ярослав Железняк під час виступу у Верховній Раді 12 жовтня 2026 року.

Інфографіка
ІнфографікаЯрослав Железняк / Telegram

Політичний дисбаланс, падіння довіри та позиція Єврокомісії

Моніторинги громадської організації "Детектор медіа" фіксують системний перекіс у представленні політичних сил в етері "Єдиних новин":

Така однобічність суперечить принципам демократичного контролю над владою, де парламентська опозиція та незалежна журналістика виконують функцію підзвітності уряду у питаннях бюджету, мобілізації та оборони. Наслідок такої редакційної політики – стабільне падіння аудиторії. За даними соціологічної групи "Рейтинг" за 2025 рік, лише 25% українців постійно або часто дивилися телемарафон, тоді як 39% опитаних йому не довіряли.

Дослідження "Детектора медіа", оприлюднене у березні 2026 року, засвідчило, що частка громадян із позитивним ставленням до марафону впала з 45% у 2022 році до 18% у 2025-му, а 73% респондентів змушені шукати інформацію в інших джерелах через неповноту висвітлення подій.

На проблему звернули увагу і в Європейському Союзі. У звіті Європейської комісії за 2025 рік зафіксовано падіння охоплення та довіри до телемарафону. Брюссель рекомендував українській владі переоцінити державне фінансування цього формату щонайпізніше до скасування воєнного стану та забезпечити реальний плюралізм, прозорість і незалежність медіапростору.

Колаж
Колаж5.UA

Відключення цифрового етеру Т2: хронологія блокування

Паралельно з бюджетним фінансуванням телемарафону триває багаторічне обмеження мовлення для низки українських телеканалів. 4 квітня 2022 року "5 канал", "Прямий" та "Еспресо" були вимкнені з цифрової етерної мережі Т2 без публічного пояснення правових підстав такого рішення.

Навіть після виходу Суспільного мовника зі складу телемарафону та відсутності воєнних аргументів для подальшої цензури доступ до Т2 не відновили. У лютому 2026 року суд першої інстанції відмовив "5 каналу" у задоволенні позову щодо повернення в етер, після чого редакція продовжила оскарження в апеляційному порядку. Нелогічність подальшого блокування визнають навіть у керівництві профільного комітету парламенту.

"У мене до марафону питань нема. У мене питання, чому досі ми не повернули "П'ятий", "Прямий", "Еспресо" в етер, в Т2? Я навіть не впевнений, що я знаю тих людей, хто перестали нагнітати, що повернення цих каналів якось кардинально змінить політичну ситуацію. Не змінить", – зазначив в етері "Рандеву" на "5 каналі" голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у 2026 році.

Микита Потураєв
Микита Потураєв Facebook

Російські обстріли медіа та вибіркова реакція влади

Попри втрату цифрового мовлення, редакція "5 каналу" продовжила роботу, ставши безпосередньою ціллю російських ракетних атак. 10 липня 2025 року приміщення телеканалу зазнало першого російського удару, а 6 липня 2026 року відбулася повторна атака. За оцінками Інституту масової інформації, внаслідок другого обстрілу канал втратив до 80% технічного обладнання – камер, монтажних станцій та студійної апаратури. Відновити повноцінне мовлення вдалося завдяки підтримці міжнародних донорів і партнерів, зокрема німецької медіакомпанії Deutsche Welle.

Ці події виявили контраст у публічній реакції керівництва держави на атаки проти українських медіа. Коли російський удар зачепив редакцію каналу "Ми – Україна", який бере участь у телемарафоні, президент Володимир Зеленський опублікував слова підтримки журналістам. Натомість після двох ударів по редакції "5 каналу" жодної публічної заяви з боку глави держави не пролунало.

Руйнування офісу "5 каналу" (06.07.2026)
Руйнування офісу "5 каналу" (06.07.2026)5 канал

Дефіцит відкритого діалогу

Напруженість у відносинах між владою та критично налаштованими медіа простежується і в форматі спілкування із журналістами. Під час пресконференції 24 лютого 2023 року кореспондентка "5 каналу" Ганна Рибалка поставила президенту України гострі запитання щодо підготовки країни до повномасштабного вторгнення та персональної відповідальності друга дитинства чільника держави, екскерівника СБУ Івана Баканова. Утім, замість відповіді отримала гнівну реакцію Зеленського, а потому зіткнулася з хвилею критики у соцмережах з боку прихильників влади.

Згодом формат відкритого спілкування глави держави з українською пресою суттєво звузився. Остання велика пресконференція Зеленського за участю широкого кола вітчизняних журналістів відбулася у лютому 2025 року. Після цього комунікація зводилася переважно до брифінгів, закритих зустрічей (так званих "офреків") та коментарів під час закордонних візитів.

"Офрек" зустріч із медіа
"Офрек" зустріч із медіаДетектор Медіа

30 вересня 2026 року електронна петиція із закликом до президента провести відкриту пресконференцію за участю незалежних та критичних медіа без попереднього погодження запитань набрала необхідні 25 тисяч голосів. Утім, Банкова відхилила петицію і не підтримала прохання громадян, яким довелося збирати підписи для реалізації базового механізму підзвітності влади. 

Хочеться нагадати, що в демократичній країні саме влада має звітувати перед суспільством, а не змушувати його мовчати.Україна воює не лише за кілометри своєї землі, а й за право залишатися вільною демократичною державою. Справжня свобода – це не подарунок влади і не привілей для обраних, а базове право суспільства знати правду, ставити незручні запитання та самостійно обирати, кому довіряти. Попри вимкнення цифрового етеру Т2, російські ракетні обстріли та знищену техніку, команда "5 каналу" продовжує працювати не завдяки, а всупереч обставинам – опираючись на підтримку глядачів і міжнародних партнерів, а не на мільярдні бюджетні вливання. 

О. Рибінська

Читайте також попередній великий матеріал проєкту "НЕ ВЕДІТЬСЯ": Справжня ціна "зими близько": до чого насправді готова Україна після чотирьох років ударів.

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Попередній матеріал
Символ окупації Криму тріснув: деталі атаки на Кримський міст – хроніка 1728-го дня Великої війни
Loading...