Не ведіться, коли вам знову кажуть: до зими готові. Ми це чуємо вже п'ятий рік. Не ведіться на красиві "72" чи навіть "100 відсотків" готовності, адже російські ракети відсотків не читають, а готовність до опалювального сезону та готовність до чергової воєнної зими – це абсолютно різні речі.
Ілюзія відсотків: від 2022 до 2026 року
Слово "готові" в Україні лунає вже не першу зиму. У 2022 році уряд звітував про майже 90-відсоткову готовність житлових будинків і теплових мереж. У 2023-му віцепрем'єр-міністр з відновлення Олександр Кубраков заявляв про понад 99% готових об'єктів ЖКГ. У 2024 році урядовці знову рапортували про стовідсоткову готовність громад, а на початку вересня 2026 року офіційні звіти зупинилися на позначці 79,2% готовності житлового фонду та ЖКГ.
Звучить переконливо, але ці цифри відповідають лише на одне питання: чи підготували господарство до звичайного опалювального сезону? Проте після років повномасштабної війни головне питання звучить інакше: чи працюватиме це господарство після масованих хвиль ракетних ударів, балістики та реактивних дронів?
Уроки захисту: бетон працює, але чому так повільно?
Після першої зими блекаутів у 2023 році держава розпочала масштабний проєкт із побудови трьох рівнів фізичного захисту для критичної енергетики. Другий рівень, розрахований на захист від дронів і ракет, мав охопити десятки підстанцій та автотрансформаторів у різних областях.
Згідно з офіційним аудитом Рахункової палати, на цей експериментальний проєкт передбачали майже 36 мільярдів гривень, фактично надійшло близько 30 мільярдів, а використали – 18,7 мільярда. Попри питання до швидкості та використання коштів, захист довів свою ефективність. У січні 2026 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль підтвердив у Верховній Раді, що бетонні саркофаги успішно витримують влучання ворожих дронів (деякі споруди – до двадцяти разів) і захищають трансформаторне обладнання.
Головне питання полягає не в тому, чи працює захист, а чому його масштабування розтягнулося на роки. Закрити кожен енергооб'єкт миттєво неможливо, але суспільство потребує прозорого формату "план-факт": скільки запланували, скільки завершили і скільки реально працює.
1 гігават розподіленої генерації та реальні дедлайни
У червні 2024 року президент Володимир Зеленський під час конференції з відновлення України (URC 2024) у Берліні заявив про чіткий план побудови до одного гігавата нової газової генерації ще до кінця того ж року.
За даними Міністерства енергетики у липні 2026 року, в країні налічувалося близько 1,8 ГВт встановленої розподіленої генерації. Результат є, але дедлайни змістилися майже на два роки. Крім того, наявність обладнання на папері не дорівнює його роботі в енергосистемі. Наприклад, у квітні 2026 року уряд виділив понад 730 мільйонів гривень на підключення вже наявних 75 когенераційних установок потужністю майже 100 МВт. Доки установка не підключена до мережі фізично, вона не дає системі жодного мегавата.
Нові виклики: блекаут 2.0 та міська стійкість
Восени 2026 року ворог змінив тактику, поєднавши удари по енергетиці з масованим застосуванням реактивних дронів (лише за один день наприкінці вересня фіксувалося до 90 реактивних дронів). Це призводить до кумулятивного ефекту, коли одночасно зникають світло, вода, зв'язок, інтернет і транспорт.
Саме тому оцінювати готовність міст виключно відсотками комунальних підготовка більше не можна. Питання має ставитися жорсткіше: скільки годин конкретне місто протримається без стабільної зовнішньої електрики?
У березні 2026 року РНБО схвалила Комплексні плани стійкості регіонів і великих міст на суму понад 216 мільярдів гривень. Столичний план проходив складне погодження та був затверджений окремо лише в серпні, причому суму видатків для Києва скоротили з початкових 67 мільярдів до 37 мільярдів гривень після перегляду реальних фінансових можливостей.
Сьогодні державні вимоги до стійкості міст стали чіткішими та вимірюваними:
- Резервне живлення: наявність мінімум 20% резерву для критичних об’єктів.
- Автономність пального: гарантований фізичний запас пального на 14 діб.
- Реальний аудит: перегляд планів відповідно до практичних перспектив виконання, а не паперових звітів.
Чи готові ми до цієї зими?
Україна за чотири роки повномасштабної війни пройшла колосальний шлях: навчилася ремонтувати мережі, імпортувати струм, захищати підстанції та будувати розподілену генерацію. Проте і ворог не стоїть на місці, адаптуючи свої засоби ураження.
П'ята воєнна зима вимагає відмовитися від заспокійливих цифр про "готовність". Справжньою одиницею виміру стає здатність критичної інфраструктури – водоканалів, котелень, лікарень та систем зв'язку – функціонувати після ударів.
О. Рибінська
Читайте також попередній великий матеріал проєкту "НЕ ВЕДІТЬСЯ": Коли закінчиться війна: чому дедлайни Трампа і Зеленського не працюють та скільки коштує оборона в бюджеті-2027.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.