Конституційний Суд України
Конституційний Суд України Новинарня

КС частково скасував реформу Зеленського щодо "суддівського врядування" – що відомо

    Читайте по-русски
    У посольствах ЄС і Канади в Україні розкритикували низку положень цього закону

    Конституційний Суд скасував положення закону про діяльність органів суддівського врядування, ініціатором якого був президент Володимир Зеленський. Про таке інформує пресслужба Конституційного Суду.

    Так, 11 березня 2020 року Конституційний Суд ухвалив рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих положень законів України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16 жовтня 2019 року № 193-IX, "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII.

    За результатами перевірки оспорюваних положень Конституційний Суд визнав такими, що не відповідають Конституції ряд частин Законів. Щодо перевірки деяких положень КС закрив провадження.

    У повідомленні пресслужби йдеться: "Конституційний Суд України закрив провадження у справі в частині перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) частин другої, четвертої статті 24 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII.

    Також на підставі частини першої статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України встановив у Рішенні порядок його виконання та рекомендував Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до цього рішення".

    Як повідомляв 5.UA, 4 листопада, Володимир Зеленський підписав законопроєкт про діяльність органів суддівського врядування. Закон скорочує склад Верховного Суду з 200 до 100 суддів, запроваджує новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створює при Вищій раді правосуддя комісію доброчесності та етики. Законом також зменшується оклад членів Верховного Суду з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (до 105,7 тис. грн). Також скорочується склад ВККС з 16 до 12 членів, до ВККС заборонили обирати колишніх членів Вищої ради правосуддя. Крім того, кандидати до ВККС мають подавати "заяву про проведення перевірки, визначеної законом "Про очищення влади". В день набрання чинності закону припиняються повноваження членів ВККС. І 30 вересня 2019 року Верховний Суд звернувся до Зеленського та ВР з приводу скандального законопроєкту щодо "суддівського врядування". 

    Нагадаємо, що у посольствах ЄС і Канади в Україні розкритикували низку положень цього Закону.

    Попередній матеріал
    Тест на коронавірус: де з'являться безкоштовні, а де і за скільки можна буде купити
    Наступний матеріал
    Євро вже по 29: курс валют продовжує рости
    Loading...

    Судова реформа Зеленського: КСУ визнав неконституційними окремі положення

    Націоналісти пікетували КСУ, аби не допустити скасування закону про люстрацію

    Конституційний Суд розгляне закон про люстрацію

    Напередодні екстреного засідання Ради КСУ перевірить закон про люстрацію

    Рішення Кабміну обмежити пільги ветеранам неконституційне – КСУ

    КСУ визнав неконституційним конкурс на посаду суддів Верховного Суду – причина