З 1 вересня депутати повертаються до сесійної роботи і без журналістів. Для медіа досі закритий доступ у кулуари через коронавірус. В яких умовах нині працюють законотворці та як ці обмеження впливають на те, що бачать в етері глядачі, Ірина Сисак розповість далі.

Кулуари парламенту через коронавірус перемістилися сюди – під стіни Верховної Ради. І вже пів року, щоб упіймати народних обранців, журналісти пильнують під депутатськими входами до будівлі.

І в дощ, і в сніг, і в спеку. Працювати в імпровізованих вуличних кулуарах журналістка "UA.Першого" – Роксолана Бичай – за пів року, каже, добре призвичаїлася.

"Як мінімум 5 разів змокла, у мене засмага отак – по піджак і по майку, трикутна, робоча я її називаю", – розповіла журналістка телеканалу "UA.Перший" Роксолана  Бичай.

Аби журналістам було зручніше надворі, нам зробили отакі парасольки. Краще ніж нічого, але у зливу вони не рятують. Тоді всі забиваються у малий коридор парламенту. І про карантин та дистанцію тут хіба що нагадують маски на обличчях.

Тут, біля 5-го під'їзду парламенту, одного з чотирьох депутатських входів, камери чекають на народних обранців. Але йдуть сюди лише ті, хто охочий говорити, каже Роксолана.

"Журналіст, який хоче спіймати депутата, він має бігати від одного під'їзду до іншого, намагаючись зловити, і зловити цей момент коли він буде виходити. Це взагалі найскладніше в роботі тут, на вулиці", – каже журналістка.

Працюють журналісти і всередині, але лише у пресцентрі. Та сюди депутати приходять зазвичай лише на запрошення, пояснюють медійники.

"Коли ти працюєш у кулуарах, вони виходять в їдальню, вони виходять у туалет, виходять просто поговорити по телефону, і ти відповідно можеш їх швидше впіймати", – зауважує кореспондентка сайту "Радіо свобода" Софія Середа.

Від гострих питань Софії Середи з "Радіо Свободи" нардепи тікали кулуарами десятки разів.

"Багато депутатів зраділи, коли відбулося це певне обмеження не тому, що коронавірус, а тому, що зменшився контроль над їхньою діяльністю у стінах парламенту, тому що кожного дня вони були під прицільним наглядом ЗМІ", – наголосила журналістка "Радіо свобода".

Нагляд ЗМІ частково відновився, коли на початку літа відкрили ложу для преси. Щоправда, лише для операторів та фотокореспондентів, які можуть фільмувати те, що відбувається в залі. А журналістам – зась.

"Глядачі, аудиторія не отримує достатньо інформації, або недоотримує збалансованої інформації, дослідженої з усіх сторін. Це вплинуло негативно на роботу журналістів", – пояснює заступниця шеф-редактора видання "Детектор медіа" Світлана Остапа.

Позаяк медіаюрист Алі Сафаров пояснює: у певних випадках, зокрема таких, як коронавірусна епідемія, держава має право обмежувати свободу слова.

"Але тут треба враховувати, що розпорядження голови ВР було прийнято дуже давно і воно не враховує усіх останніх змін у режимі карантину, які передбачаються в постановах Кабміну. Має бути змінено, єдиний правовий спосіб припинити його дію – оскарження в Окружному адмінсуді Києва", – зазначив юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров.

У парламенті пояснюють: мовляв, повністю відчинити двері журналістам не проти, якби не стрімкі темпи поширення коронавірусу – цей момент лише відтягують, каже спікер Дмитро Разумков.

"Як ми будем бачити спад – дамо доступ журналістам. При всій повазі, зараз дати доступ до кулуарів нині є мало реалістичним, я вам ще раз говорю і обіцяю – як тільки це буде можливо", – сказав голова ВР Разумков.

Як вирішити ситуацію – у журналістів є свої пропозиції.

"Можна з дотриманням дистанції, дотримуючись маскового режиму, можна все це організувати, спробувати попрацювати в пом'якшених умовах", – каже членкиня комісії журналістської етики.

Працювати продовжать восени – уже 1 вересня розпочинається чергова 4-та сесія парламенту.

Ірина Сисак, Юрій Усік та Олексій Тищенко, "5 канал"