Колюча майстерня. Як ветеран аеророзвідки та колишній шахтар створили Der Igel

Ветеран АТО Євген Ярило та його двоюрідний брат Женя Гущин відкрили патріотичну тату-студію у Києві

Ця історія про свідомий вибір людей, які повірили в себе, подолали свої страхи, наполегливо працюючи над собою; людей, які навчилися шукати можливості; людей, які зуміли не загубитися у буденності і знайти справу свого життя; людей, які довели, що немає нічого неможливого… Історія тих, хто надихає прикладом власних досягнень.

Євген Ярило, 39 років. Народився і виріс в Києві. Має дві вищі освіти: економічну та технічну. До війни успішно займався будівництвом. З початком російської агресії став готуватися до війни, згодом виконував бойові завдання у складі волонтерського об'єднання "Аеророзвідка". Після повернення з фронту відчув велике бажання змінити власне життя.

"Я завжди вмів заробляти гроші. Працював для грошей. Після війни мої погляди змінилися. Хочу робити те, що подобається, не заради заробітку. Дуже задоволений тим, чим займаюся зараз", — каже Євген.

– Доброго дня.

– Доброго.

– Перш за все, вітаю вас із відкриттям власної справи. Щиро радію успіхам кожного ветерана АТО і, думаю, багатьом українцям буде цікаво дізнатися вашу історію успіху.

– Дякуємо.

– Розкажіть, будь ласка, трішки про себе. Давайте почнемо з вас, Євгене. Ви – ветеран війни. Як потрапили на фронт?

Євген: Коли ця вся агресія зі сторони Росії почалася – Крим, Донбас – я підключився як волонтер, намагався щось дати своїй країні, своїй армії. Я тоді розумів, що на фронті з мене толку буде мало, бо в мене взагалі не було відповідних ні знань, ні підготовки, та й мій фізичний стан не дозволяв мені цього зробити. У 2014-му я почав активно проходити військові вишколи при Товаристві сприяння оборони України (ТСОУ), там був воєнно-стратегічний підрозділ, який підготував більше тисячі бійців, там же була і школа безпілотників. Коли ж я дізнався, що Володя Кочетков став одним із засновників "Аеророзвідки", я з ним зав’язався, бо ми були знайомі раніше, і почав потроху допомагати. Спочатку я шукав для нього людей, які б могли керувати безпілотними апаратами, а вже наприкінці 2014-го я зрозумів, що готовий до більшого. Ми поспілкувалися з Володею і я сказав, що хочу з ними на фронт. У січні 2015-го ми всі разом заїхали в Тоненьке і вже там працювали досить плідно. Потім – ротація, потім Маріупольский напрямок, пізніше знову Донецький. Ну і загалом, так до початку 2017-го. 

– Тобто, з волонтера – у ветерани?

Євген: Так. Хоча в мене і є посвідчення ветерана війни, але в основному нас ("Аеророзвідку") сприймають волонтерами, зараз ми подали документи у міжвідомчу комісію, сподіваюсь, що всі отримаємо статус УБД.

– Важко було після всього повертатися до мирного життя?

Євген: Не знаю… я думав, що мені не потрібна ніяка допомога, відправляв своїх побратимів до психологів, але сам не йшов – був впевнений, що впораюся сам. І в один момент зрозумів, що не справляюся. Не було бажання займатися собою і вдосконалювати своє життя. Легше було грати в комп'ютерні ігри, жерти все, що попадеться під руку і спати з котом… нічого не хотілося. Нічогісінько. Мені порекомендували звернутися за допомогою в Центр AXIOS. І я пішов. Вважаю, що це було 100% влучання. Я отримав не просто полегшення, а конкретне розуміння того, що я буду робити далі. 

– Радили б бійцям звертатися до психологів?

Євген: Звісно, але спершу раджу зробити перший крок – захотіти для себе кращого життя. Бо психолог не буде тобі розказувати як жити, він не буде навчати, він не буде ламати тебе – він просто покаже іншу сторону того, з чим ти до нього приходиш. Бо коли в тебе є якась проблема, ти зациклюєшся на цьому, а психолог просто допоможе побачити всі аспекти і виходи. І ти сам для себе робиш висновки, і саме від цього стає легше.

– Ще до війни ви були успішним бізнесменом. Чому вирішили почати з нуля? Чому не продовжили свою колишню справу? І чому саме тату-салон? Як виникла ідея нового бізнесу?

Євген: Мене надихнув мій брат. Коли я побачив його талант, його прагнення змінити своє життя – я загорівся. Мені дуже захотілося йому допомогти і я знав, як це зробити. Власне так виникла ідея. Це головне. А потім вже пішла робота.

Der Igel_Женя ГущинЖеня Гущин, 33 роки. Народився і виріс у Покровську. З 19 років почав працювати шахтарем. Спершу на шахті "Родинська" – вугледобувне підприємство в м. Родинське (Донецька область), потім працював на шахті "Краснолиманска", і ще 5 років – на ПАТ "ШУ "ПОКРОВСЬКЕ". Паралельно з роботою на шахті став займатися татуюваннями. Спочатку це було просто захоплення, починав з легких написів, і першу тату запам’ятав на все життя, бо набивав її собі сам. Каже, що було зовсім не боляче: "Для першого разу вийшло непогано. Але оскільки я людина самокритична, то був не дуже задоволений результатом. В той момент я зрозумів, що є куди рости і є до чого прагнути". Зараз Женя має 7 татуювань і планує їх поповнювати.

– Женю, мабуть, приємно чути такі слова від брата? Розкажіть, коли і чому вирішили змінити своє життя? Пам’ятаєте той момент? Важко було залишити позаду 7 років шахтарської праці?

Женя: Шахта, як мафія… (сміється). Я чотири рази за два роки писав заяву на звільнення, все ніяк не міг вирватися. А потім якось для себе вирішив, що все, досить. Хочеться чогось нового. У мене якраз тоді була відпустка, я собі просто взяв велосипед і поїхав (давно хотілося до Харкова доїхати на "велику"). Мабуть, саме тоді все і вирішилося, мізки провітрилися і все стало на свої місця.

– Коли почалася ваша кар'єра майстра тату?

Женя: Почав я у 2013-му. Але тоді це було лише моє хобі. Всі, хто бажав татуювання собі задарма (потім за символічну плату), всі приходили – а я був радий, бо було на кому вчитися. А в 2015 році, коли нарешті вдалося звільнитися з шахти, зв'язався із друзями, які на той час теж займалися татуюваннями, і прийшов до них. Спочатку ми знімали приміщення у Мирнограді (Донецька обл.), потім уже викупили його, ну і так з'явилася наша студія "Терикон". Відтоді вже почалася моя професійна кар'єра.

– Багато було клієнтів? Що замовляли?

Женя: У "Териконі" в основному перебивав тюремну тематику, ну або щось таке пов'язане зі  злодійським світом. Це називається сover-up (кавер-ап) – перекриття старих татуювань – по-народному це називається "кавьор". Робота була, але завжди хотілося більшого.

Татуювання від Der Igel_перекриття
/
Татуювання від Der Igel_перекриття
/
Татуювання від Der Igel_перекриття
/
Татуювання від Der Igel_перекриття
/

– А коли виникла ідея відкрити спільний із братом бізнес?

Женя: Ми з дружиною приїхали до Києва на тату-конференцію, якраз там ще й з братом моїм зустрілися, ну і він якось обмовився, що чого б нам не спробувати відкрити власну справу і зробити це саме в Києві. Бо він якраз теж обирав чим займатися, ну і все якось так і почалося…

– Що було найтяжчим для вас у починанні нового бізнесу?

Женя: Назва…

Євген: Так, її придумували довго (тижня зо три), але коли промовили вголос "Der Igel" – зрозуміли, що все, назва залишиться незмінною.

– А чому саме на такому варіанті зупинилися?

Євген: Я точно знав, що хочу щось пов'язане з їжаком. Це символічно. Він такий же колючий і закритий як і всі ветерани, і в той же час він м'який і дуже милий, якщо правильно до нього "підійти". Я довго не міг придумати, як того їжака зробити таким мужнім, чоловічим, брутальним і водночас милозвучним. Словом, ламав голову довго, аж поки не знайшов німецькою Der Igel – їжак.

Татуювання від Der Igel

– А місце для салону разом шукали?

Женя: В основному моніторив все Євген, а потім вже разом їздили на "оглядини". Але це місце, на якому зараз, припало відразу до душі – сподобалася атмосфера, люди такі цікаві, оці всі стильні бородачі – наша тема… Ну ми якось не вагаючись зупинилися на цьому варіанті і ще ні разу не пожалкували.

– Сімейний бізнес – це важко? Сварки були вже?

Євген: Суперечки виникають, але ми до цього нормально ставимося. Це для нас як відкриття істини, можемо сперечатися довго, але зрештою результат задовольняє обох. Спір у вигляді діалогу, може там нерви і присутні, але це робочий процес, і ми усвідомлюємо, що саме в цьому процесі може народитися щось цікаве.

– Ваша візитка – патріотичні татуювання. А є ще якась особливість вашого салону, на чому акцентуєте увагу?

Женя: Всі роботи, які розроблені спільно з клієнтом, залишаються індивідуальними, тобто ми їх набиваємо тільки автору, двічі один і той самий малюнок не використовуємо. Для нас важливо почути клієнта і допомогти йому самовиразитися, знайти себе. Ми можемо лише залишити фото вже готової роботи десь на нашій сторінці, просто як виконану роботу, але всі права залишаються за автором.

– Татуювання зараз на піку популярності. Хто частіше до вас приходить – хлопці чи дівчата?

Євген: Приходять всі – і дівчата, і хлопці. Дуже просяться підлітки, але ми з цим дуже принципові – все тільки з дозволу батьків. От недавно 14-річний хлопець звернувся до нас, дійшло до того, що його мама вирішила спочатку випробувати все це на собі (вже записалася), ну і років через два-три, якщо хлопець не передумає, приведе й сина. 

– А які найбільш популярні татуювання?

Євген: Звичайно, чоловіки просять щось масивніше, брутальніше, дівчата – котиків, квіточки, пір'їнки. Дуже багато робимо патріотичних робіт. Іноді люди приходять без ескізів, просто з ідеями, іноді навіть без ідей, це все вимальовується просто під час спілкування.

/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/

– Скільки часу ви витрачаєте на підбір ескізу?

Женя: Все відбувається по-різному, індивідуально. З кимось ми можемо години дві сидіти, все продумувати, обговорювати і нарешті прийти до чогось, а з кимось, буває, за 5 хвилин все вирішується. От наприклад, прийшов до нас військовий психолог, каже – хочу щось пов'язане з війною і психологією, але щось не банальне. Добре, кажу – давай, поп'ємо чайку і якраз подумаємо над ескізом. Вийшли, питаю – а з чим в тебе війна асоціюється, а він мені – ну автомати, пушки, кулемети, гранати… Кажу стоп – робимо тобі мозок з чекою від гранати і маленьку літеру Psi. Ну, так і вирішили, буквально за 5 хвилин.

– А в який момент ви відчули себе майстром?

Женя: Я досі знаходжусь у процесі професійного зростання. Зараз ходжу до художньої школи, намагаюся розвиватися постійно. Не можу назвати себе суперкрутим чи найкращим у світі майстром. Для себе я розумію, що завжди є куди рости, намагаюся не стояти на одному місці, стараюся розвиватися і вдосконалюватися щодня.

– Яке було найскладніше для вас татуювання?

Женя: Мабуть, це коли я робив один "рукав" протягом місяця. Ну хоча насправді, мені важко назвати це якоюсь складністю, скоріше це для мене як виклик. Мені це дуже цікаво. Чим нестандартніша ідея, тим цікавіше.

– Тату – це боляче?

Євген: Біль залежить від місця обраного татуювання та власної чутливості організму до болю. Це досить індивідуально. Чоловіки і жінки теж по-різному відчувають біль від татуювання.

– Важко доглядати за татуюванням? Скільки потрібно часу, щоб місце тату повністю загоїлося? Що радите?

Женя: Ми обов'язково спілкуємося з усіма нашими клієнтами, консультуємо, вчимо доглядати за татуюванням до її повного загоєння.

Протягом перших днів треба тричі на день промивати тату з милом, просушувати паперовим рушником, змащувати тонким шаром крему або мазі від попрілостей. Після трьох днів такого догляду можна вже не закривати місце пов'язкою і просто зволожувати його дитячим кремом. Категорично забороняється найближчі три тижні після сеансу – ванни, сауни, відкриті водойми, солярії та активні заняття спортом.

– Ви відкрилися не так давно, і знаю, що вже встигли порадувати своїх клієнтів просто неймовірними акціями. Можете трошки розказати про ціни, скільки коштує у вас зробити татуювання?

Євген: Так, ми любимо тішити наших клієнтів. Крім акцій, пропонуємо 25% знижки бійцям АТО (це можуть бути і добровольці); волонтерам, а також всім, хто обирає патріотичну символіку (прапор, герб, вишиванку), – 10%. Але насправді ті, хто приходить один раз, майже завжди повертаються ще за одним тату.

/
/
/
/
/
/

– Які плани на майбутнє маєте? Над чим зараз працюєте?

Женя: Ми працюємо лише три місяці, важко сказати як це все буде далі, але звісно з часом плануємо розширятися (територіально і штат, збільшення вакантних місць). З нами вже зв'язався один дуже талановитий хлопець, Андрієм звати, хоче працювати з нами. Дуже перспективний тату-майстер, з прекрасним відчуттям стилю і хорошими ескізами. Ось якраз зараз ми обговорюємо всі можливі варіанти нашої співпраці. (На момент публікації інтерв'ю Андрій долучився до команди Der Igel – 5.UA)

Євген: Зараз дуже активно займаємося питанням видалення татуювань (бо люди звертаються із проханням "виправити помилки молодості"), розглядаємо різні варіанти, особливо прискіпливо ставимося до вибору лазерних апаратів для даних видів робіт. Сьогодні на ринку дуже багато різних лазерів для видалення тату, а хочеться обрати найкращий варіант, звичайно, все випробовуємо на собі.

– Я знаю, що ви буваєте і на передовій. Як часто туди їздите?

Женя: Ще працюючи в "Териконі", ми з колегою їздили до бійців у Мар'їнку, бо вони дуже просили. Тоді ми зробили з десяток татуювань. А потім уже разом з братом та його друзями з "ТриЗуб Дентал" їздили в Карлівку. Цікаво, що тоді вже не тільки бійці, а й місцевий до нас прийшов. Дуже просив собі герб України.

– Зробили?

Женя: Ну аякже!

– Плануєте ще їздити на фронт? Є вже якісь дати?

Євген: Поїдемо обов'язково, але коли точно – ще поки вирішуємо...

Нечипорко Ірина, 5.UA 

Дивіться також: 

Попередній матеріал
Хмільник вміє розслабляти
Наступний матеріал
Як нестандартно зустріти Новий рік 2018: поради від досвідчених мандрівників