Депортований з Маріуполя до росії 18-річний Богдан Єрмохін, якому вдалося виїхати з рф, розповів в інтерв'ю "Радіо Свобода" про ставлення до нього в країні-агресорці.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
На питання, як до нього ставилися одногрупники, однокурсники, Єрмохін відповів:
"Не дуже. Навіть дуже погано. Але, оскільки я хлопець не слабкий, то відкрито мене не ображали. Я – "хохол", за їхніми словами, я повинен "валити" назад. Я так і зробив, в принципі. Скажу, що в сім’ї не так уже й погано було. Ірина Рудницька, опікунка моя, максимально навіть у кінці показала, що вона тільки за те, щоб я поїхав. Підтримала, допомогла і відпустила. В принципі, хороша людина. Те, що будучи в колі ворога, які такі патріоти своєї країни, налаштовують тебе проти твоєї ж країни, у тебе відчувається внутрішня боротьба з самим собою. З одного боку ти розумієш, що треба говорити, а з іншого – розумієш, що не можна так говорити. У тебе Батьківщина інша, і на тебе чекають вдома", – розповів хлопець.
Читайте також: росія звільнила ще шістьох українських дітей – яка країна допомогла.
Він додав, що перші пів року після депортації "відходив" від того, що сталося у Маріуполі:
"Я навіть не розумів, де я, що я. А от як відійшов, зрозумів, що я не вдома, мені некомфортно. От навіть коли я приїхав (на підконтрольну Україні територію – ред.), я почав відчувати себе людиною, відчувати себе вільніше і бути більш відкритим".
Востаннє він запам'ятав Маріуполь повністю зруйнованим.
"Я називаю це місто-примара, тому що дуже багато людей там загинуло. Я жив в єдиному дев'ятиповерховому будинку у всьому районі, я бачив усі вибухи, всю техніку, яка йшла. Було більш страшно, ніж тим, хто не бачив цього всього. В підвалі всі були (ховалися – ред.). Їли все, що знаходили, все, що було – запаси, які залишилися. У сусідніх будинках люди просили воду – і ми з другом вирішили: а чому б ні? Ми самі собі їздимо по воду, чому б людям по дорозі не привезти? Нам давали пляшки – ми вантажили, привозили. Все. Бачив вибухи, кожен другий дім був зруйнований – або наполовину, або повністю. В кожному дворі було по 30 людей мертвих. Там же у дворі їх закопували. Якось так", – поділився Богдан.
Дивіться також відео: ДІТИ у БЕЗПЕЦІ! Як виглядає бомбосховище у Святошинському будинку-інтернаті для хлопчиків.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
