"Ігри нескорених": історія про капітана збірної України та командира батальйону "Січ"

"5 канал" продовжує цикл розповідей про учасників Національної збірної, які представлятимуть Україну на Міжнародних змаганнях "Інвіктус Геймс"

Сьогоднішня історія про українського військового, який попри тяжкі поранення на війні в іншій країні не зміг змиритися з російською агресією на сході і вирішив передати свої військові знання українським воякам. Це засновник і командир добровольчого батальйону "Січ", майор Служби безпеки України та капітан Національної збірної команди "Ігор Нескорених" Олександр Писаренко.

Капітан національної збірної "Ігри Героїв" – як справжній військовий – у силах власної команди впевнений. Його історія не схожа на попередні. За плечима - кілька воєн та бойові дії в Іраку, де і зазнав тяжких поранень.

"Це давня історія. 2005 рік – провінція Аль Анбар в Іраку. Ми потрапили в засідку, були обстріляні. Були поранені декілька людей, зокрема і я. Втратили машину, підірвали її. І "почесно й хоробро" відійшли до розташування частини", – розповів Олександр Писаренко.

Тоді осколки ворожих снарядів влучили майору Писаренкові у спину. Фрагмент чи від міни, чи від кулі - в плече. Чоловікові зламало плече, роздробило лопатку. Ну нема там декількох кісток, м’язів, сухожилля.

Після лікування та тривалої реабілітації військовий не залишив справи усього свого життя. Із початком війни на українському сході став у перших рядах захисників. Засновник та командир добровольчого батальйону "Січ" Олександр Писаренко провів успішні операції зі звільнення міст на сході країни.

"От я з 2014 року зайнявся його створенням, очолюванням, виїхали в зону АТО - Слов’янськ, Піски, Авдіївка, Курахове, Сватове", – розповідає військовий.

Після повернення із зони АТО 46-річний майор СБУ вирішив, що вдома не всидить. Він пішов інструктором до Нацполіції, щоб навчати молодь. Попри травмоване плече, показує непогані результати. Каже, що до будь-якої справи завжди має серйозний підхід. Тому до відбору Олександра готували чемпіони. 

/
/
/
/

"Дивлюсь, легка атлетика – є ядро. Згадав, що Вірастюк - і один, і другий починали з ядра, були майстрами міжнародного класу зі штовхання ядра. О, думаю, вони мені допоможуть. І Василь, І Роман без жодних сказали: "От, добре, давай! Нема питань", – каже Олександр.

Капітан національної збірної, як і належить професійному військовому, тримає учасників команди у залізній дисципліні. І ні на мить до змагань у Торонто не дозволяє розслабитись навіть собі.

Наталка Коцкович, Михайло Третяк, "5 канал"

Попередній матеріал
"Неодмінно стану першим": історія бійця АТО, життя якого поділилося на "до" і "після"
Наступний матеріал
"Ігри нескорених": дивовижна історія бійця, що змушував організм вірити, що виживе