– Які ремонтні роботи зараз ведуться в Києві?
– На сьогодні відбуваються масштабні роботи на проспекті Академіка Палладіна, вулицях Академіка Заболотного, Алматинській, Сім'ї Кульженків, під’їздах до проспекту Миколи Бажана – це транспортні розв’язки біля станції метро "Осокорки", "Позняки", "Харківська", закінчуються роботи на вулицях Ярославів Вал, Олени Теліги та Набережному шосе. Розпочато і до кінця літа будуть виконані роботи по вулиці Назарівській і на вулиці Генерала Родимцева. Щодо штучних споруд, то ремонтується шляхопровід на перетині вулиці Олени Теліги і вулиці Кирилівської, на вулиці Алматинській, на перетині проспекту Космонавта Комарова і бульвару Вацлава Гавела, комплекс шляхопроводів на кільцевій розв'язці на перетині проспекту Леся Курбаса та вулиць Гната Юри і Володимира Покотила та інші.
Повну версію інтерв'ю можна переглянути у відео:
– Як визначається графік ремонтних робіт доріг на рік?
– Дорожньо-будівельний сезон має свої особливості, адже триває він не календарний рік, а з весни до осені, і залежить від погоди. Ми намагаємося розпочати ремонт на об’єктах реконструкції та капітального ремонтів якомога раніше, ранньою весною, з проведення численних підготовчих робіт, щоб до літа вже вийти на активні роботи з асфальтування. На кожен об’єкт укладається договір з переможцем конкурсних торгів, кожен підрядник має робочий графік, згідно з яким виконуються ремонтні роботи. Втім, ці графіки ми підлаштовуємо під життєдіяльність Києва. Наприклад, у травні розпочинаються випускні екзамени у школярів та студентів, а в решти – підготовка до відпусток. У цей період місто перенасичене трафіком маршрутного і транзитного транспорту (на жаль, в Києві немає великої кільцевої дороги), тому ми трошки звужуємо напрямки роботи. Проте, враховуючи що розпочинаємо ми ранньою весною, до Дня міста, наприкінці травня, ми задаємо вже кілька об’єктів в експлуатацію. Потім переходимо на масштабний ремонт доріг у літній період – це саме той час, коли дорожники працюють без вихідних і святкових днів, у цілодобовому режимі, аби встигнути відремонтувати максимальну кількість об’єктів. Потім осінній період з переходом на зиму вже на наступний рік.
– Як ви реагуєте на звернення киян?
– Звернення громадян в обов'язковому порядку враховуються під час складання планів і програм дорожніх робіт. Дієвий механізм – це звернення до "Контактного центру міста Києва 1551". Також враховуються звернення громадян, які проживають в окремому районі. Їх акумулює райдержадміністрація. Чимало громадян звертаються і на пряму до Київавтодору – всі ці звернення за можливістю обов’язково враховуються під час складання графіків ремонту доріг.

– Які ще шляхи і дороги будуть відремонтовані в Києві до кінця 2018 року?
– Незабаром розпочнеться дуже важливий капітальний ремонт Паркової Алеї, вулиці Леонтовича, також цього року розпочнемо ремонт проспекту Степана Бандери, який є продовженням вулиці Олени Теліги. Тому напрямок до Північного мосту в найближчому майбутньому буде закрито. Цьогоріч також плануємо розпочати будівництво нової автомобільної дороги між вулиці Олекси Довбуша та Броварським проспектом. Це район ДВРЗ, у якому зараз триває комплексний ремонт вулиці Алматинської, до речі, вперше з 1965 року. Зараз вулиця Алматинська є тупиковою та єдиним виїздом з мікрорайону, тому будівництво нової дороги не тільки значно розвантажить рух, а й покращить безпеку життя мешканців мікрорайону, створюючи альтернативні шляхи сполучення з ним. Закінчимо ремонт уже 2019 року. Поточного року також плануємо розпочати роботи на вулиці Туполєва, Чорнобильській, мосту Метро через Русанівську протоку. Ці об'єкти, як Палладіна і Заболотного, також перейдуть на наступний рік.
– Чи буде реконструкція доріг біля метро "Чернігівська"?
– Зона метро "Чернігівська" нині дуже навантажена через скупчення ринку, торгових і офісних центрів. Цим питанням нині займається мерія Києва. Замовником робіт з реконструкції цього транспортного вузла визначено інше комунальне підприємство – "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва". В рамках цього проекту реконструкція очікує не тільки розв’язку в зоні шляхопроводу вул. Кіото, а й на частину проспекту Юрія Гагаріна, крім того, буде перенос трамвайних колій і автомобільного сполучення. Там дуже масштабний проект. Не можу точно сказати, коли колеги розпочнуть роботи, але я сподіваюся, що найближчим часом.
– Чи вистачає бюджету на роботи?
– Так, нині ми фінансуємося з трьох напрямків: місцевий бюджет Києва, Державний дорожній фонд і беремо участь у "митному експерименті".

– Скільки коштів вже було витрачено порівняно з минулим роком?
– Якщо говорити про масштабні капітальні ремонти і реконструкції, то за 2017 рік було витрачено 1,5 мільярди гривень. На 2018 рік планова цифра становить 2 мільярди гривень, але ця сума залежить від "митного експерименту".
– Скільки тонн солі закуповує столиця щороку для посипання доріг в зимовий період?
– Для роботи всіх шляхово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих "Київавтодору", на рік необхідно близько 50 тис. тонн солі. Зрозуміло, що використання солі залежить від того, наскільки сніжна зима. Так, у осінньо-зимовий період минулого року було використано 46,9 тис. тонн солі, а цієї зими – 43,4 тис. тонн. До речі, важливо, що невикористана сіль зберігається до наступної зими, вона не пропадає, адже в неї необмежений строк придатності. Зазначу, що наша сіль – це звичайна сіль, без будь-яких шкідливих домішок.
– Скільки це коштує?
– Єдиним виробником солі в Украіні є підприємство "Артемсіль". На сьогодні вартість 1 тонни солі близько 1 тис. грн. Це вартість із доставкою на підприємство. Готуватися до зими "Київавтодор" та підприємства, що входять до його складу, розпочинають улітку. Вже зараз триває закупівля солі, ремонт навісного обладнання, снігоприбиральних машин тощо. Натепер уже заготовлено 24,7 тис. тонн солі.

– У соцмережах люди часто дорікають, що асфальт сходить разом зі снігом і через це страждають автомобілі. Чи буде змінюватися технологія ремонтних робіт доріг?
– Хочу відповідально заявити: за останні чотири роки немає жодного відремонтованого об'єкту, який би "не пережив" зиму. Проблеми існують з вулицями, які 30–40 років, а деякі і 50 – капітально не ремонтувалися. Скажу тільки, що відремонтований нещодавно бульвар Вернадського не ремонтувався з 1973 року, вул. Олени Теліги, на якій зараз закінчується ремонт, – з 1977 року. А міжремонтний термін дороги становить 8-10 років, і не важко порахувати, у скільки разів він перевищений. Інша болюча тема – інженерні комунікації, які знаходяться під дорогами і які десятки років ніхто не ремонтував. Наприклад, вулицю Вірменську ремонтували, але її часто переривали через ремонт комунікацій. Нині немає масштабних проектів будівництва нових комунікацій до нових мікрорайонів, підключаються комунікації до тих, що є, – відповідно, це призводить до аварій. Повертаючись до нових відремонтованих об’єктів і їхньої якості, зазначу, що кожен підрядник відповідає своїм авторитетом та фінансами в разі виникнення проблем на вже відремонтованих дорогах упродовж гарантійного терміну. І вже були такі випадки, коли підрядники за власні кошти ремонтували дороги, на яких сталися якісь проблеми.
– Ви якось координуєте свої дії з комунальними службами?
– Ще до початку ремонтних робіт "Київавтодор" обов’язково інформує всі служби та підприємства, які є власниками інженерних комунікацій, про заплановані масштабні ремонти. Проте, на жаль, є аварійні ситуації. І вони не поодинокі.
– Чи можливо проводити ремонтні роботи вночі, щоб не створювати незручності для місцевих жителів?
– Відповідально заявляю, вже не перший рік масштабні роботи з асфальтування ми проводимо саме вночі. Щоб не бути голослівним, назву декілька об’єктів: Набережна шосе, Олени Теліги, Палладіна, проспект Перемоги, бульвар Дружби Народів, Повітрофлотський проспект, шляхопровід біля станції метро "Нивки" та інші численні об’єкти – все це ремонтували вночі.
– Як розв’язуються проблеми з великогабаритним транспортом, який розбиває дороги?
– Під час великої спеки обмежується рух великогабаритного транспорту. За температури повітря вищої 28 градусів рух по вулично-дорожній мережі столиці заборонений. Також Київ і вся Україна налаштовують роботу пунктів контролю габаритного транспорту – це покращить ситуацію. Крім того, сьогодні відпрацьовуємо питання побудови великої кільцевої дороги. Нині Київ потерпає від великої кількості вантажного транспорту, такий потік не можна пропускати через місто.
– У ЗМІ поширювали інформацію, що ви будете поступово відмовлятися від ямкового ремонту, надаючи перевагу середньому та капітальному ремонтам. Наскільки вдається реалізувати ці наміри?
– Справді, нині ямковий ремонт – один з тих, який викликає справедливі нарікання і водіїв, і жителів. Уявіть покриття, яке 40 років не ремонтували. Якщо його латати лише ямковим ремонтом, руйнується вже все навколо, тому це неефективний ремонт і марна витрата коштів. Ми третій рік поспіль використовуємо практику відходу від ямкового ремонту, віддаючи перевагу середньому і капітальному ремонтам. Якщо в 2016 році ямковим ремонтом було відремонтовано 285 тис. кв. метрів, то 2017 року – 230 тис. кв. метрів, тобто на 20% менше. Цьогоріч плануємо зменшити до 180 тис. кв. метрів. І так буде щороку. Я думаю, що за 3-4 роки в нас є можливість відійти від ямкового ремонту взагалі як від масового явища, він залишиться лише як вид аварійного ремонту.

– Які ще європейські технології ви переймаєте?
– З 2016 року ми активно використовуємо технологію заливки тріщин, що дає змогу "лікувати" дороги до наступного капітального ремонту. Цю технологію, до речі, використовують усі передові країни.
Також ми використовуємо при ремонті якісні сучасні матеріали, які використовують дорожники у всіх європейських країнах: щебенево-мастиковий асфальтобетон полімерасфальтобетон, гусасфальт для мостів і шляхопроводів. Ці матеріали витримують більші навантаження на дорогах і температурні режими. Щодо штучних споруд, то широко використовуємо гідроізоляцію "Eliminator", деформаційні шви за німецькою технологію "Mayer" і так далі. Бригади дорожніх робочих, які працюють по місту, мають усе необхідне для безпеки руху: новий одяг зі світловідбивачами, причепи безпеки тощо. Причому, це все куплено не за кордоном, а виготовлено нашими комунальними підприємствами, що робить їх у 10-15 разів дешевшими.
– Як відбувається контроль якості за виконання ремонтних робіт?
– На кожному об'єкті в обов’язковому порядку присутній технагляд "Київавтодору" – це сертифіковані спеціалісти, кожен з яких несе відповідальність за власний підпис і роботу, він має стежити за всім, що відбувається на об'єкті. Є випадки, коли технагляд зауважує – що потрібно переробити, або як спланувати роботу, щоб не потрапити у дощовий сезон, в який не можна робити укладку – це заборонено. Додатково нас контролюють і незалежні лабораторії. Нагадаю, що минулого року ми уклали угоду і меморандум про співробітництво з міжнародною організацією CoST, яка проводить моніторинг. Наприклад, вулиця Алматинська вже проінспектована CoST. На їхньому сайті і в соцмережах можна побачити відгуки, наскільки якісно ми ремонтуємо дороги.
Нагадаємо, нещодавно радник голови Державного агентства автомобільних доріг України
Олександр Кава заявив, що більш як 90% українських доріг потребують капітального чи середнього ремонту.
Також можна переглянути фотогалерею за темою:
Скандал довкола київського костелу: чи справді від храму відвалюється ліпнина – ФОТО










