Зрозумів, що на Київщину наступають росіяни, й одразу ж вирушив на роботу. Вже о 5:30 24 лютого Віталій Ігнатчук був на станції швидкої.
"Завантажили всі швидкі всіма медикаментами, перев'язувальним матеріалом, все, що можна було тут, все, що можна було всунути в наші карети – то ми все це всували і чекали. Просто чекали", – розповідає фельдшер Віталій Ігнатчук.
Та чекати довелося недовго – вранці наступного дня надійшов виклик про п'ятьох потерпілих у місцевій школі. Під час запеклих боїв там ховалися десятки людей.
"Але ми не змогли доїхати – Іванків був окупований. Доїхали до місця, де йшов бій. Виїхав ворожий БТР, навів ствол і зробив знак, що треба буде розвертатися, зробив постріли попередні", – каже медик.
російські військові два тижні не випускали з Іванкова швидку. Тисячі жителів навколишніх сіл невідкладну медичну допомогу отримати не могли. Та потерпілих від зброї агресорів було чимало і в самому місті. У перші дні війни окупанти поцілили в ногу жінці старшого віку.
"Вона казала, що ішла колона, всі почали тікати, і десь з другої чи третьої БТР по ній почали стрілять. Просто фізично не встигла, вона на паличках. Було наскрізне поранення правої чи лівої ноги, я вже не пам'ятаю. Привезли машиною сюди, ми її допомогу надали і доставили в лікарню", – переповідає фельдшер Борис Якуненко.
Під звуки гелікоптерів місцевих довелося рятувати і від наслідків ворожих "прильотів".
"Там снаряд прилетів додому, хату вщент, їй пощастило, тому що в дальній кімнаті була. Вийшла з хати, а вже будинку нема, але її посікло осколками", – зауважує чоловік.
росіяни фельдшерів запевняли: в Іванків вони несуть краще життя. Місцевим обіцяли дешевий газ і високі зарплати.
"Нам по 50 доларів, а начальнику 100 будуть платити", – переказує фельдшер.
Та медики просили одного: "Щоб дали "зелену" дорогу подивиться, бо в нас зв'язку не було взагалі, ми не знали, що по окружності, подивиться, що там робиться, чи не побило нікого, не поранило".
6 березня росіяни залишили місто без світла, води і зв'язку. Та панікувати працівникам швидкої було ніколи. Воду возили з навколишніх сіл і брали з пожежної підстанції. Про тих, хто потребує медичної допомоги, в Іванкові передавали сарафанним радіо.
А от голодувати медикам не дали місцеві жителі. Віталій показує на будинок напроти – подружжя Фещенків, яке тут мешкає, три тижні приносило до пункту швидкої гарячі страви. Готували фельдшери й на імпровізованій кухні.
А жили працівники швидкої в цьому укритті. У перші тижні медики спали на матрацах, які розкинули на холодному бетоні. Ночували у верхньому одязі, бо у сховищі було 3-5 градусів тепла.
Після безсонних ночей під звуки обстрілів медики проводили й евакуацію. Дітей і жінок у каретах швидкої вивезли з цієї багатоповерхівки. Робити це більше було нікому, до того ж фельдшери вірили: їхніх автомобілів росіяни не чіпатимуть.
"Була надія, що швидку чіпати не будуть", – каже водій Віталій Тихолаз.
Та окупанти винятків не робили. Колег-медиків на швидкій ледь не розстріляли з гранатомета, коли ті везли до Іванкова продукти. Згодом під загрозою опинилося і життя Віталія.
"У нас такий є ларингоскоп, у кейсі такому чорному, виглядає гарно. От вони коли оглядали машину, вони вирішили, що це рація, бо він так складається, можна перевернути навпаки – пістолет виходить. Теж кіпішу наробили такого, поки пояснили, що це", – сміється Віталій Ігнатчук.
Жертвою окупантів став інший фельдшер підстанції. Олега Клименка росіяни викрали 6 березня. Тоді з пункту швидкої чоловік пішов глянути, чи стоїть його дім.
"Люди бачили, як він ішов. Оці 150 метрів він до підстанції не дійшов. Найімовірніше, що їхав якийсь автомобіль і його вкинули, бо він у формі був", – каже фельдшер.
Такий випадок в Іванкові не єдиний, розповідають медики. росіяни масово викрадали цивільних, і під дулом автомата розпитували в них інформацію про позиції ЗСУ та місцевих ветеранів АТО.
Три бригади, які вийшли на роботу 24 лютого, працювали аж до 1 квітня, поки окупанти не залишили Київщину. Уже пів року ця швидка їздить на виклики без попереджувальних пострілів, а у визволеному Іванкові вирує життя.
Оксана Паращак, Микола Чеботарьов, "5 канал"
Читайте також: ЗСУ визволили ще одне село на Херсонщині – Червоне знову під українським прапором.
Як повідомляв 5.UA, ЗСУ визволили на Херсонщині понад 1170 квадратних кілометрів територій.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
