Один з найгарячіших напрямків фронту – Горлівський. Ворожа артилерія там майже не замовкає. Проте дістати позиції українських захисників окупантам не вдається. Тоді намагаються потрапити в тил, запускають диверсійні групи. Проте і тут успіху немає. З піхотинцями, які боронять позиції на цьому напрямку спілкувалася наша Ольга Калиновська.
Тут потрібно бути гарним водієм, щоб виграти змагання з болотом Донеччини. І таки дістатися на позиції, з яких неозброєним оком видно тимчасово окуповану Горлівку.
З окопами – легше. Так, під ногами калюжі та бруд, але ґрунти тут не сипучі – глина та камінь. Тож тягнути на берцях кілограми болота бійцям не доводиться.
"Дощі шкодять москалям – нехай їм і шкодять, щоб вони бронетехніку не тягали по полях", – каже військовослужбовець Руслан.
Тишу та спокій тут бачать не часто. Хіба в таку погоду як сьогодні. Дрібний дощ заважає роботі аеророзвідників – а без їхніх очей не працює артилерія. Натомість є інша небезпека – диверсанти, які користуючись туманом, можуть підповзти до позицій захисників.
"Встежуємо ворога. Погода трошки не підходяща. Туманчик, трошки погано видно, але. Вистежуємо рух, пересування, щоб часом не підходив", – зазначає армієць Михайло.
На кожній СПшці – спостережному пункті – багато зброї та набоїв. І чимало гранат – на випадок, якщо ворожі розвідники таки підповзуть до окопів ближче.
"А зараз найпроблематичніше для нас є те, що бачите все позеленіло, у білий день дуже важко розгледіти противника і те, як він пересувається і що він проводить", – пояснює Микола.
Саме тому обидві сторони час від часу прострілюють зеленку. Коли дощі і туман, у цих краях постійно чути кулеметні черги.
Дістати армійців у добре укріплених позиціях окупанти не можуть. Хоча мають перевагу – панівні висоти. Відриваються на тваринах. Нещодавно, розповідає Руслан, росіяни знищили диких кіз, які мирно паслися між позиціями.
"Що туди попадає, то воно фактично зникає, не вертається. З терикона постійно працює снайпер, постійно працюють черги, постійно прилітають міни з таких керунків, з яких фактично не чути", – розповідає військовослужбовець.
Проти снайпера у бійців є серйозніша зброя. Німецький кулемет "Браунінг" – калібр 12,7. Тиждень тому ним армійці рознесли позицію стрільця.
"Пробиваємось непогана, точність непогана. Єдине, що він тяжкий. Бігти в наступ з ним важко. – А скільки важить? – Досить важить. Працює безвідмовно", – запевняє Руслан.
А ці позиції захисників росіяни намагаються дістати з міномета калібру 82, використовуючи панівні висоти. Саме тому неподалік спостережного пункту лежить свіжа деревина – будуть укріплюватися, кажуть бійці.
Щоб остудити запал росіян та зменшити на териконах присутність мінометників, армійці беруться за РПГ, в які заряджають міни калібру 82. Таку зброю називають перекрутами. Сьогоднішня ціль – ворожий бліндаж.
"З перекрутом ефективніше, більше завдає шкоди. Якщо не сильно укріплений бліндаж – його трошки покалашматить. І дуже багато осколків", – каже військовослужбовець Ігор.
Дощ потроху стихає, починає працювати артилерія. З нашого боку. І бронетехніка – з російського.
В активний наступ на цій ділянці фронту російська піхота не йде. Хоча армійці до нього готові. На питання, чого чекають найближчим часом, бійці королівської бригади, посміхаючись, відповідають: Перемоги!
З Донеччини, Ольга Калиновська, Сергій Клименко, Сергій Малін, "5 канал"
Читайте також: Аж Мадяр здивувався: як український дрон карає москолоту – розробник БПЛА Punisher
Дивіться також: Піхота під Бахмутом завдяки нам змогла вижити – командир Вікторія та її ЗУ-23 2 у "Невигаданих історіях"
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
