Ветеран АТО Андрій Антоненко перебуває за ґратами. Активіста Сергія Стерненка засудили на 7 років. Натомість є непублічні кримінальні справи, в яких судді діють не так затято. До прикладу, є провадження, де підозрюваний у замаху на вбивство спокійно розгулює вулицями. Ба більше, він живе по сусідству з жертвою. Історія "Березняківського стрілка" – яскравий приклад того, як звичайна побутова суперечка може перетворитися на загрозу життю. І наскільки судді можуть бути лояльними до підозрюваного попри докази.

Не в автозаку і не в СІЗО. А додому і в супроводі мами. Обвинувачений у замаху на життя свого сусіда і колишнього товариша – Олександр Леваш – залишає чергове засідання суду у справі "Березняківського стрілка"

Майже півтора року роки тому в Сергія прямісінько в гаражі вкрали мангал. І мало не вкрали життя.

"Всі знали, що це мій мангал, я виріс у цих гаражах. Мене кожна собака тут знає. І він знав, що це мій мангал. Ми дружили разом. Це свій у свого вкрав. Загалом, я був настільки переконливий, що 24 числа... до 25 у них був час", – розповідає потерпілий Сергій.

Але наступного дня біля свого дому замість мангалу потерпілий дістав кулю.

"На перехресті зустрічаю людину. Він так стоїть спиною, я його обходжу. А він начебто переховується. Стоїть, балаклава. Але я його знаю з дитинства. Ми розходимося – він туди, я сюди. Тут поворот. Розумію, що в мене постріл. Відчуття непередаване, коли куля проходить через усе тіло, щось таке, ніби в тобі батарея сто відсотків була, як у телефоні, а потім залишився один", – додає потерпілий.

Сергій відстрілювався. З травматичного пістолета, на який у нього є дозвіл. Як потім з'ясувало слідство, в постраждалого стріляли з нарізної зброї з саморобним глушником.

"Приїхала швидка, приїхала поліція. Я сказав, хто в мене стріляв, це був Леваш. Сказав, куди він побіг", – каже Сергій.

Дружина потерпілого Олена зауважує: "Медики – це, звичайно, незацікавлені особи, які відразу, в першу годину після замаху озвучили, переповіли слова чоловіка. Безпосередньо хто стріляв – прізвище, його ім’я називалося. Що відповісти нашим дітям, навіть не знаю".

Після операції Сергій провів два місяці в комі. Коли прийшов до тями і став одужувати – з’ясувалося, що слідство майже закінчене. А підозрюваний – на волі. Попри те, що на його одязі знайшли сліди пороху, у квартирі та крові Олександра Леваша – наркотичні речовини.

З прокуратури справу передали до Дніпровського суду. В якому потерпілий і прокуратура вимагали змінити запобіжний захід підозрюваному: з нічного домашнього арешту – на ув'язнення, але суд не дослухався.

"Обрати щодо обвинуваченого Леваша Олександра Сергійовича запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби", – було сказано під час судового засідання.

Щонайменше дивним і надто лояльним таке рішення Дніпровського суду називає колишній прокурор, юрист Леонід Бірюлін.

"В даному випадку обвинувачений чекав потерпілого з заготовленою заздалегідь вогнепальною зброєю. Тобто є ознаки хуліганських мотивів, які характеризують вже не 1, а 2 частину статті 115 про замах на вбивство. Це більш тяжкий злочин, який передбачає покарання навіть до довічного ув’язнення", –  наголошує слідчий прокуратури Києва (2003-2007) Леонід Бірюлін.

Не подіяли на суд і аргументи від постраждалого, що йому і надалі погрожують. У новорічну ніч він отримав геть неприємний подарунок. Його автівку – підпалили.

"Десь годині о дев'ятій чую вибух. Це не петарда була. Запрацювала у мене двостороння сигналка. Я вискакую, дивлюся – над машиною таке вогняне зарево. Кажу, нам підірвали машину, тому що спочатку подумав, що це був вибух. Охоронець вискочив, загасив, машина завдяки йому не згоріла. Приїхала поліція", – пригадує потерпілий Сергій.

За фактом підпалу відкрили провадження. Але долучати його до справи про замах – суд відмовився. Як і змінювати підозрюваному запобіжний захід. За майже півтора року, стільки тягнеться справа Березняківського стрілка, сім'я потерпілого жодного дня не почувалася у безпеці.

Олександр Сурков, Олександр Степанов, "5 канал"