Професія журналіста в умовах війни має один із найвищих ризиків порушень психічного здоров'я. Постійний контакт із травматичною інформацією, робота в епіцентрі кризових подій, виснажливий графік та неможливість "відключитися" від новинного потоку залишають глибокий слід. Про це свідчать результати масштабного дослідження психологічного стану медійників, проведеного в межах програми Mental Support for Media (MSM) – 2026.
Аналіз базується на 1089 записах за участі 840 унікальних респондентів, яких оцінювали за валідованими клінічними шкалами PHQ-9 (депресія), GAD-7 (тривожний розлад), а також показниками вигорання та ризику ПТСР.
Ключові цифри дослідження
Зібрані дані свідчать про критичне навантаження на психіку працівників медіа:
- Депресія: лише 10% учасників не мають ознак депресії, тоді як 9 із 10 медійників (90%) демонструють різний рівень її симптомів.
- Тривожність: 8 із 10 опитаних мають симптоми тривожного розладу.
- Травматичний досвід і ПТСР: 64% журналістів пережили травматичну подію, а 44% – мають неконтрольовані нав'язливі спогади про неї, що є прямою ознакою ризику розвитку ПТСР.
- Емоційне вигорання: 71% респондентів вказали, що майбутнє лякає їх невизначеністю – це найпоширеніший симптом вигорання серед медійників.
- Гендерний аспект: жінки демонструють вищий рівень депресії та тривоги порівняно з чоловіками.
"Психічне здоров'я журналіста – це не особиста справа, і навіть не справа окремої родини чи ефективності команди. Це про якість інформації, яку отримує суспільство. Це здатність працювати без ретравматизації – своєї і аудиторії. Це база для стійкості нашого суспільства, адже в основі вибору, який здійснює кожен з нас, лежить інформація", – наголосила психологиня, менторка і координаторка програми MSM, співзасновниця Центру розвитку і психотерапії "Брейнкульт" та платформи "Хаб стійкості" Анастасія Ніжнік.
Як працює психологічна підтримка редакцій
Програму Mental Support for Media понад чотири роки реалізує "Фундація Суспільність" спільно з Центром розвитку і психотерапії "Брейнкульт". За цей час підтримку отримали понад 70 редакцій, понад 2 500 журналістів скористалися можливостями програми, а понад 700 медійників пройшли комплексний психотерапевтичний супровід.
Серед учасників, які пройшли повторне опитування після курсу терапії, більшість зафіксувала суттєве покращення за всіма шкалами:
- 83% журналістів відзначили зниження симптомів депресії;
- 77% – зменшення симптомів тривожного розладу;
- 73% – зниження рівня професійного вигорання.
"Підтримка психічного здоров'я журналістів допомагає редакціям зберігати спроможність працювати під час війни, утримувати професійні команди та продовжувати висвітлювати складні теми. У ширшому сенсі йдеться про збереження доступу суспільства до надійної інформації, що є однією з необхідних умов свободи слова й демократії", – підкреслив координатор програми Mental Support for Media Андрій Сидоренко.
Дослідження підготували Анастасія Ніжнік та психолог, психотерапевт-консультант програми Mental Support for Media Антон Покалюхін.
Раніше 5.UA розповідав як українські медійники пройшли п'ятиденний інтенсив ОБСЄ щодо безпеки журналістів в умовах війни. До заходів крім представників медіа також долучилися представники СБУ, МВС та Комітету з питань свободи слова Верховної Ради.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
