2-3 липня 2026 року в Києві відбулася Міжнародна конференція з медіаграмотності, організована Програмою підтримки ОБСЄ в Україні. Захід об'єднав представників української влади, міжнародних організацій (ЄС, Ради Європи, ЮНЕСКО), медіа, освітян та громадського сектору для розробки спільної дорожньої карти розвитку медіаграмотності в Україні до 2030 року.
Учасники конференції констатували, що в умовах повномасштабної війни медіаграмотність виходить далеко за межі критичного мислення чи спростування фейків – вона є важливою складовою національної безпеки, толерантності та захисту прав людини.
Ключові виклики
Серед найбільш нагальних проблем експерти відзначили:
- Загрози штучного інтелекту: зростання використання генеративного ШІ для створення дезінформаційних наративів;
- Кібернетичні та кінетичні атаки: поєднання дроново-ракетних ударів по інфраструктурі з кібератаками на медіа та інформаційними операціями;
- Тиск на журналістів: погіршення умов роботи медіа через наближення лінії фронту, постійні обстріли та зміну фінансових моделей розвитку;
- Вплив на молодь: активні спроби ворога впроваджувати дезінформаційні та пропагандистські наративи через ігровий контент і соціальні мережі.
За результатами обговорень учасники сформували детальний план дій із 16 пунктів для реалізації Стратегії розвитку медіаграмотності до 2030 року.
Пріоритети дорожньої карти 2030
План дій передбачає гармонізацію українського законодавства із нормами ЄС, зокрема імплементацію Акта про цифрові послуги (DSA) та Європейського акта про свободу медіа (EMFA). Окрім цього, пропонується створити єдиний координаційний механізм за участі держави, бізнесу та громадськості.
Основні напрями роботи охоплюють:
- Освіту на всіх рівнях: інтеграцію медіа- та ШІ-грамотності до навчальних програм, починаючи з дошкільного віку та початкової школи, а також запровадження програм підвищення кваліфікації для педагогів.
- Підтримку незалежних медіа: створення програм фінансової, законодавчої та безпекової допомоги для редакцій і журналістів.
- Етичні стандарти та блогери: популяризацію механізмів саморегулювання і співрегулювання серед творців цифрового контенту та інфлюенсерів.
- Інклюзивність: створення освітніх матеріалів, які відповідають принципам безбар'єрності, гендерної рівності та враховують потреби всіх соціальних груп.
Поради щодо мови медіа: словничок від Андрія Куликова
У межах підсумків конференції журналіст Андрій Куликов запропонував українські відповідники для невиправданих запозичень з англійської мови, які часто використовуються в медіапросторі:
- Аб'юзер – кривдник, мучитель
- Блюрити – розмивати
- Булінг – цькування
- Газлайтинг – морочення, пантеличення
- Дебанкінг / Пребанкінг – викриття / запобіжне викриття
- Діпфейк – докорінна підробка
- Інклюзія – залученість
- Клікбейт – підманка
- Контент – вміст
- Кринж – несмак, щем, ганьба
- Фейк / Фейкові новини – брехня / брехливі новини
- Хайп – розгін
- Харасмент – утиск, переслідування, залякування
Як раніше повідомляв 5.UA – в ОБСЄ вважають український досвід одним із найцінніших у боротьбі з дезінформацією.
Читайте також: в ОБСЄ засудили російський удар по "5 каналу".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
