Поки росія щодня атакує українські міста ракетами та дронами, паралельно вона веде ще одну війну – інформаційну. Фейки, маніпуляції та штучно створені наративи мають посіяти паніку, підірвати довіру до держави й розмити межу між правдою та брехнею. Саме тому медіаграмотність сьогодні стала питанням не лише освіти, а й національної безпеки.
Війна, яку гості відчули на собі
Міжнародна конференція з медіаграмотності, організована за участі Організації з безпеки і співробітництва в Європі, відбулася у Києві одразу після однієї з наймасованіших російських атак.
Тієї ночі російські ракети та дрони забрали життя десятків мирних мешканців столиці.
Представники ОБСЄ, які перебували в одному з центральних готелів Києва, особисто пережили російський повітряний удар. Один із безпілотників влучив у будівлю навпроти.
Саме після цієї ночі вони сіли за стіл переговорів, щоб говорити про ще один вимір російської агресії – інформаційний.
Пропаганда як зброя
Учасники конференції наголошують: сучасна пропаганда давно перестала бути лише неправдивими новинами.
Її головна мета – не переконати людину в конкретній брехні, а змусити перестати довіряти будь-кому взагалі.
Постійний потік маніпуляцій, суперечливих повідомлень і дезінформації виснажує суспільство, створює відчуття хаосу та руйнує довіру до державних інституцій.
Саме тому медіаграмотність – це не боротьба однієї пропаганди з іншою.
Це здатність ставити правильні запитання: хто створив повідомлення, з якою метою, які емоції воно має викликати і кому це вигідно.
Виклик епохи штучного інтелекту
Новим фактором ризику став стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту.
Сьогодні створити переконливе фейкове відео, фотографію чи навіть голос стало значно простіше.
Саме тому, наголошують учасники конференції, навички критичного мислення вже не можуть обмежуватися звичайною перевіркою фактів.
За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій, близько 60% українських підлітків щонайменше раз на тиждень споживають російський контент.
Крім того, дедалі більше молоді використовує штучний інтелект як джерело інформації.
А це відкриває нові можливості для інформаційних маніпуляцій.
Український досвід стає прикладом
В ОБСЄ переконані: саме Україна сьогодні має один із найцінніших практичних досвідів протидії інформаційній агресії.
Організація вже кілька років реалізує в Україні масштабні освітні програми.
Курс із медіаграмотності вже впровадили в одинадцяти українських університетах.
За оцінками організаторів, його проходять близько дев'яти тисяч студентів.
Паралельно спеціалізовані тренінги регулярно проводять і для журналістів.
Адже саме професійні медіа залишаються одним із головних інструментів протидії російській пропаганді.
Медіа теж несуть відповідальність
Учасники дискусії наголошують: сьогодні неможливо говорити про абсолютну нейтральність журналістики.
Медіа не лише інформують суспільство.
Вони формують суспільні настрої, допомагають людям орієнтуватися в умовах війни та створюють альтернативу російській дезінформації.
Навіть людина з розвиненим критичним мисленням не зможе протистояти фейкам, якщо не матиме доступу до якісної, перевіреної інформації.
Саме тому розвиток незалежних медіа залишається таким самим важливим, як і розвиток самої медіаграмотності.
Спільна відповідь на спільну загрозу
Підсумком конференції стало розуміння: боротися з російською інформаційною агресією окремими зусиллями неможливо.
Ефективною може бути лише спільна робота держави, журналістів, освітян, міжнародних партнерів і самого суспільства.
Саме український досвід, переконані в ОБСЄ, у майбутньому може стати основою для європейської системи протидії дезінформації.
Читайте також: рф вербує дітей в Україні за допомогою так званих "Квестів".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.