Понад 20 мільйонів книжок за рік списали бібліотеки України в межах дерусифікації. З полиць услід за "русскім кораблем" пішли твори авторів, які підтримують російську агресію. А також книжки, надруковані в підсанкційних видавництвах і ті, які закликають до міжнаціональної та релігійної ворожнечі.
Анастасію до бібліотеки в Дніпрі привели часті відключення світла. Каже, за відсутності інтернету читання – хороший спосіб провести час. Від початку повномасштабного вторгнення для себе вирішила, що читатиме лише українською.
"Треба цінити українську мову, українських поетів та українську літературу", – наголосила відвідувачка бібліотеки Анастасія.
У міській бібліотеці кажуть, попит на українські книжки від початку повномасштабного вторгнення зріс на понад 10%. На російськомовну літературу попит досі є, але книги поволі прибирають з полиць.
"Міністерство культури і інформаційної політики дало нам рекомендацію щодо актуалізації російськомовної літератури. Підлягає перегляду література, видана в російській федерації. Це література, яка закликає до скиненення Незалежності, яка пропагує силові органи російської федерації, державні символи росії, її державний устрій", – зауважила директорка Дніпровської міської публічної бібліотеки Юлія Бардукова.
Цю літературу спершу вилучають з відкритих фондів, а згодом списують і здають у макулатуру. Так бібліотечний фонд міста торік зменшився на понад 20 тисяч примірників. Складніша ситуація в наукових бібліотеках. Українськомовних аналогів багатьох досліджень, надрукованих у підсанкційних видавництвах, в їхніх фондах просто немає.
"В науковому трішки не вистачає технічних видань, саме більш це пов'язано з хімією, фізикою, науково-технічних видань, оскільки так склалося, що багато робіт було при радянському союзі написано і їх потрібно було би українізувати, для того, щоб ми могли ними користуватися і в сучасності", – запевнив проректор з наукової роботи Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Олег Маринков.
Це значно полегшило б і процес навчання, розповідає студентка Вікторія Греськів. Дівчина здобуває освіту на 3 курсі факультету енергетики. Каже, шукати інформацію в російськомовних виданнях їй незручно.
"На жаль, може таке статися, що підручник російською мовою і все. Доводиться читати, вивчати. Але коли викладач просить доповісти, навіть якщо викладач може вказати російський підручник, все одно треба переходити на українську. Робити переклад", – пояснила студентка Вікторія Греськів.
У бібліотеці Дніпровського національного університету, до якої зазвичай ходить Вікторія, понад 60% фонду – наукові видання. Вилучати кожне з них треба виважено, каже директорка бібліотеки.
"Треба обов’язково проаналізувати кожне видання, може, навіть з залученням фахівців тематики. Лише потім списувати. Але цей процес ми розпочали. Ми кожного року від 10 до 20 тисяч списуємо. Але цього разу ми плануємо більше списати літератури", – розповіла директорка наукової бібліотеки Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Людмила Лучка.
Студентка Вікторія Греськів підсумувала: "Я вважаю, що російська – це вже застаріла програма. Вона не завжди якісна і доброчесна в нашому повсякденному житті, тому потрібно від неї відмовлятися".
Відмовляються від російськомовної літератури не лише бібліотеки, а й любителі книжок. Російськомовні видання збирають волонтери та здають їх на макулатуру, а виручені кошти переказують на потреби ЗСУ.
Вікторія Ковальова, Олександр Пронський, Дніпро, "5 канал"
Читайте також: Провал під Вугледаром підірвав віру росіян у здатність розпочати масштабний наступ – ISW
Дивіться також відео: Помста слабака: відгріб на передовій – ударив ракетами – марафон "Незламна країна"
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.