У Дніпрі демобілізований військовослужбовець судиться з військовою частиною, щоби позбутися тавра зрадника. Колишній розвідник запевняє, що перебував у полоні луганських бойовиків, але за версією представників частини, їхній колишній колега самовільно залишив розташування. Доводи обох сторін у суді слухала Наталія Світлова.
41-річний Владислав Локтіонов рік і вісім місяців перебував у полоні бойовиків. Потрапив туди, коли служив у складі 92-ї механізованій бригади на Луганщині. Розповідає, що у травні 2016 року він отримав наказ командира переправився через річку Сіверський Донець на бік ворога, забрати плавзасіб. Однак потрапив у полон ворога.
Натомість керівництво бригади стверджує, що Владислав Локтіонов не отримував жодного бойового наказу. А його дії – ніщо інше, як самовільне залишення місця несення служби.
"Завдання було в нього чисто в спостереженні, щоб ніхто не перейшов на нашу сторону. Сам сів у судно і перейшов на ту сторону, на якій знаходиться опорний пункт противника, добровільно перейшов туди, його там зустріли і в подальшому він опинився там", – каже командир 92-ї механізованої бригади ЗСУ Віктор Ніколюк.
Командир пояснює, що за кілька діб після зникнення Локтіонова його звільнили зі служби, припинили виплати і направили його справу до військової прокуратури Луганського гарнізону. Її висновків чекають досі.
Сам же Владислав Локтіонов повернувся на контрольовану Києвом територію у грудні 2017-го після масштабного обміну полоненими. Тоді ж і почав судитися з військовою частиною, в якій служив. Дніпропетровській окружний адміністративний суд, який розглядав цю справу, став на бік бійця.
"Для мене це означає дуже багато і головне – те, що я не зрадник, те, що я не дезертир, те, що я не покидав самовільно частину", – стверджує демобілізований військовослужбовець ЗСУ.
Натомість військова частина, в якій служив Локтіонов, з рішенням суду не згідна. І вже готує матеріали для апеляції.
Наталя Світлова, Олександр Пронський, "5 канал"
