"Ранок, 6 квітня. Ми збираємось до церкви, і раптом – телефонний дзвінок. Ми з братом усе зрозуміли – розгублений мамин погляд та сльози сказали більше за слова у цей день. Я дуже хочу забути – мені важко описати емоції, які панували у моїй сім'ї тоді", – 15-річний Богдан Яковенко зачитує фрагмент свого твору, який нещодавно визнали найкращим у конкурсі підліткової прози й поезії у Литві. Писав його на уроці української мови у львівському військовому ліцеї.
"Під час написання твору я сидів на цьому місці, і у мене була посмішка на лиці, я відчував, що я звільняюсь від тягара на душі, я відчував, що мені стає легше, бо я ділюсь своїм пережитим з вчителем", – розповідає Богдан.
У лютому торік Богдан разом із мамою та братом переїхали із Сіверська, що на Донеччині, до Львова. Його батько пішов на фронт – захищати рідну землю. Але за півтора місяця родина отримала страшну звістку про його смерть.
"Батько залишився у моїй пам'яті як мужній, в першу чергу. Він ніколи не казав, що у нього є якісь проблеми, у нього така фраза була, і її зараз дуже часто згадують мої рідні, що "все нормально", яка б проблема не була, він завжди казав "все буде добре", – пригадує юнак.
Смерть батька підштовхнула хлопця вступити у Львівський військовий ліцей імені Героїв Крут. Богдан розповідає: батько завжди мріяв, аби син став військовим.
"Батько ще з 7 класу питав, ким я хочу стати, я сказав: ну не знаю, бо в цьому віці, думаю, точно ще ніхто не знає, ким хоче стати, і він сказав, що тобі підійде більш військова справа, ти станеш офіцером. Головні причини, чому я навчаюсь на військовій справі – це помста і захист держави", – наголошує лауреат конкурсу прози й поезії в Литві.
Чи вціліла рідна хата у Сіверську – хлопець не знає. Каже: рідні та знайомі з міста виїхали, адже нині там найгарячіше місце на фронті.
"Усю ситуацію, яку я знаю, що кожен день там обстріли, щось руйнується, і моє місто стало таким як Бахмут – повністю зруйноване", – каже Богдан Яковенко.
Викладачі Богдана кажуть: адаптуватись у новому навчальному закладі юнаку було нелегко. Втім нині у нього багато друзів та хороші показники у навчанні.
"Я помітила у Богдана глибину думки. Це свідчить про те, що ця дитина багато пережила, в нього трішки інше бачення всього, ви чули, скільки він пережив, коли був на сході України", – зауважує вчителька української мови та літератури Галина Гулей.
Богдан нині вчиться на першому курсі військового ліцею. Запевняє, якщо до його повноліття війна не закінчиться – готовий захищати країну. Однак сподівається на скорішу перемогу.
Наталія Світлова, Львів, "5 канал"
Читайте також: Плетуть сітки та доглядають за кроликами: волонтери перетворили закинуте приміщення на гуртожиток
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться також відео за темою: Зібрали $1 000 000 і приступили до роботи: на Черкащині будують житло для родин загиблих захисників
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
