Готовність – обмежена. Так дніпровські чиновники оцінюють стан бомбосховищ у місті. Деякі з них зараз у придатному стані, однак – пристосовані не для всіх смертних. А от більшість укриттів – захаращені чи закриті. Де все ж таки можна сховатися – дізнавалася журналістка "5 каналу" Наталя Світлова.
Ці важкі металеві двері герметично розділяють підземне укриття від зовнішнього світу. Бункер, схожий на штаб – розташований на території металургійного заводу. Його будували як сховище від ядерної атаки. Відповідальний за нього головний інженер підприємства. Розповідає, таких сховищ на території заводу 15, а в цьому – є й апаратне приміщення зі спецзв'язком.
"Зараз я покличу персонал. Але я точно знаю, що вони вмикали і перевіряли", – розповідає головний інженер металургійного підприємства Міхман Ібрагімов.
Ще навчальна кімната, медкабінет, санвузли, ліжка, резервуари для води, автономна електрика і вентиляція.
Все, як було понад пів сторіччя тому. Сховище передусім призначалося для укриття керівництва заводу. Тут можуть сховатися кількасот людей.
"Головне, зберегти те, як було. Воно все надійне і працюватиме довго, якщо до нього відповідно ставитися", – пояснює головний фахівець відділу ДСНС у Дніпропетровській області Андрій Сіленко.
Взірцеве підземне укриття розташоване за брамою, на території приватного підприємства, і сховатися в ньому можуть лише працівники. Натомість для містян найбільші укриття у Дніпрі – станції метрополітену, вони можуть захистити близько 50 тисяч людей.
"Тут можна укритися від ударної хвилі, також можна укритися від уламків. Я наголосив, що це тимчасово. Ми можемо надати доступ до приміщення метрополітену. Ну годину-дві, – пояснює технічний директор Дніпровського метрополітену Тарас Шевченко.
Метрополітен, підземні паркінги, підвали адмінбудівель, шкіл і лікарень – на Дніпропетровщині з півтори тисячі підземних приміщень для укриття, кажуть фахівці цивільного захисту. Шістсот із них – протирадіаційні спеціальні споруди.
Упорядковувати укриття у Дніпрі чиновники й активісти почали з моменту російської агресії на сході. Сім років тому створили мапу з тих місць, які колись вважалися бомбосховищами. Виявилося, деякі приміщення давно відійшли в комерційну власність, а більшість укриттів – занедбані.
Наприклад, одне з укриттів, що позначене на інтерактивній карті, зараз є скоріше смітником. Колись тут справді було бомбосховище, з броньованими дверима і системою вентиляції, запевняють місцеві.
Чиновники перекладають відповідальність за сховища – на мешканців багатоповерхівок, за спецспоруди – на громаду. А теперішню готовність укриттів на Дніпропетровщині називають "обмеженою".
"Обмежені, тому що потрібно самим навести лад в усіх своїх підвальних приміщеннях і в деяких захисних спорудах", – пояснює заступник начальника управління цивільного захисту Дніпропетровської ОДА Сергій Остроух.
Чиновники також додають, що у приватному секторі ховатися можна в льохах і підвалах.
Наталя Світлова, Олександр Пронський. Дніпро. "5 канал"
Як повідомляв 5.UA, на випадок можливого вторгнення Росії в Україну столична влада перевіряє бомбосховища і готує навчання з оповіщенням населення.
