На Донеччині – вздовж Бахмутської траси – ситуація відносно стабілізувалася, кажуть вояки. Після напруженої новорічної ночі, кількість обстрілів зменшилася. Але про тишу не йдеться, каже Вікторія Ковальова.
Михайло до війни працював будівельником. Зводив церкви. З початком бойових дій не зміг лишатися осторонь. Підписав контракт і вже у війську отримав спеціальність медика. На передовій – рятує життя побратимам.
"Кожне життя врятоване – то хороший випадок. Я ні за ким не плакав. Тому що в той момент розслаблятися не можна. Треба працювати далі", – переконаний армієць.

В район Кримського Михайло повернувся вже вдруге. На початку 2015-ого року у складі 24-ї бригади саме тут розпочинав свій бойовий шлях.
"Війна як є, так і залишилася. Зараз перемир’я тому нічого й не чути. А так війна тут відбувається, що тоді, що зараз", – порівняв Михайло.
В останні кілька місяців 2018-ого року ситуація вздовж Бахмутської траси була дуже напруженою. Окупанти відкривали вогонь вночі і вдень і не лише зі стрілецької зброї, а й з заборонених мінськими угодами калібрів.
"Їм, щоб нас дістати, потрібно працювати з великих калібрів. Ось вони і працюють", – каже військовослужбовець Ілля.

Попри оголошену новорічну тишу окупанти свій прийдешній рік зустрічали гучно.
"В них же ж раніше новий рік. То як раз почали вітати трохи раніше. Був якраз обстріл по сусідах то справа, то зліва. В основному – стрілкове, а найбільше це були міномети", – пригадує боєць Юрій.
Таку агресивність у діях ворога армійці пов’язують з тим, що у лавах окупантів воює багато професійних найманців із Росії.
"За 4,5 роки служби різного там народу було. Недавно тут стояли якути навіть. Їздять просто-напросто на заробітки. Отримують заробітну плату", – розповідає Юрій.

Попри те, що після 1-го січня ворог зменшив кількість обстрілів, у перемир'я армійці не вірять. Поки зброя українського війська мовчить, однак у разі провокацій, кажуть захисники, вогонь у відповідь буде миттєвим.
"Я з ними говорити чомусь не налаштований. Як я можу примиритися, коли він убивав моїх друзів, побратимів. Я їм хочу побажати мудрості. Щоб вони нарешті одумалися, що вони роблять і для чого то все. Я думаю, якщо їм подобається жити в Гетто, хай живуть до пори до часу, але все рівно ми свою землю повернемо", – запевнив армієць Михайло.
Вікторія Ковальова, Петро Ковальов, "5 канал"