Люди різних професій, ліцеїсти та пенсіонери поринули у волонтерство, щоби допомогти українським захисникам на фронті. У Іванополі, на Житомирщині, це вже стало невід’ємною частиною життя. Люди шиють, готують, роблять різні обереги, щоб через волонтерів передати бійцям на передову. Познайомилася з невтомними волонтерами знімальна група "5 каналу".
Жителька Іванополя Ніна Іванівна в'яже речі чверть століття. Нині старенька вже погано бачить. Попри це хоче допомагати захисникам – в'яже воїнам шкарпетки, щоб не мерзли.
"Відколи широкомасштабна війна, то я може до 200 зв'язала. А якщо з 14-го року – то взагалі дуже багато. Моє діло в’язати, знаю, що ідуть вони туди, куди треба і тому, кому треба", – розповідає пенсіонерка Ніна Сінько.
Волонтерять чи не в кожному дворі Іванополя. Кажуть, від початку повномасштабного вторгнення, щоби врятуватися від паніки, почали плести маскувальні сітки та шити речі для військових.
"Це жилетка для військових, куди можна поставити рожки з набоями, можна покласти гранату. Для роботи ми використовували матеріали, які зносили небайдужі люди, також нам передавали з Польщі палаточну тканинку", – розповідає волонтерка Надія Жаврук.
Долучилися до благодійної діяльності й навчальні заклади Івонополя. Вчителька біології місцевого ліцею Жанна Порада показує викрійки спідньої білизни, які виготовляє після роботи. Шиють майстрині по домівках. Пані Жанна чекає з війни сина, і понад усе хоче навчити дітей любити й захищати Україну.
"Ми робимо абсолютно все, єдине, що ми не робимо, це мабуть зброя. Дивлячись на цих людей – ну просто нашу країну перемогти не можна завдяки таким людям, таким дітям, які у нас є", – каже вчителька біології Жанна Порада.
Після уроків старшокласниці ліцею залишаються, щоби зробити янголи-обереги на фронт.
"Мені шкода, що виходить, що в 21 столітті війна і нашим хлопцям потрібна допомога. Я своїми зусиллями, фінансово не можу, але допомагаю от таким способом", – розповідає 11-класниця Ілона Ліщук.
У вільний від навчання час хлопці чергують на власноруч створеному блокпості. Машини їздять тут нечасто, але за кілька місяців школярі примудрилися зібрали на допомогу ЗСУ пару тисяч.
Долучаються до волонтерства і в місцевому дитячому садочку. Малечу сюди нині не приводять, адже немає бомбосховища, а щоб бути корисними у цей період – виховательки, няньки та кухарки готують для військових смачні передачі.
"Налисники різновидні робимо, зрази готуємо, голубці. Робили тушонку в автоклавах. Рецепти з дому, кожна хазяйка пробувала, який найкращий, пробували, що хлопцям краще сподобається, та й так ми готовимо", – каже директорка Іванопільського дитячого садочка "Віночок" Людмила Янчук.
Саме спеклася чергова партія ароматного печива.
"Виробляємо підкови. Вони на медові довго зберігаються і не черствіють", – розповідає кухарка Валентина Бондар.
Допомагає фронту навіть місцева церква.
"Аптечками, шоломами, бронежилетами. Те, що могли, у нас багато друзів, які є за кордоном і вони звідти передавали нам допомогу, те, що могли купити, придбати, те, чого в нас не було, тепловізори, прилади нічного бачення передавали", – каже пастор Сергій Гаврилюк.
Своє волонтерство місцеві називають народним. Запевняють, їх ніхто не організовував – це виключно ініціатива людей. Зібрану допомогу передають на фронт або у шпиталі, щоби підтримати українських захисників.
Юлія Сінєльнікова, Віталій Сінєльніков, "5 канал"
Читайте також: Консолідувалися в бажанні нищити русню: український волонтерський рух вразив світ своїми масштабами
Дивіться також відео за темою: РІК ВЕЛИКОЇ ВІЙНИ: ЗГАДУЄМО НАЙВАЖЧИЙ ПЕРІОД В ІСТОРІЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
