Отримані від додаткового доходу кошти українським металургійним компаніям необхідно буде інвестувати в розвиток виробництва та інтенсивне "озеленення".
Про це мовиться у матеріалі видання "Мінпром" під назвою"Сталеве вікно інвестицій".
Відповідно до даних вітчизняного Міністерства економіки, за перші п'ять місяців 2021 року підприємства гірничо-металургійного комплексу збільшили доходи від експорту чорних металів на 49,2% (до $4,9 млрд), а від експорту залізорудної сировини – і взагалі вдвічі (до $3,1 млрд).
Нагадаємо, що в липні 2021 року Єврокомісія оголосила про імплементацію в майбутньому так званого вуглецевого податку – Control Border Adjustment Mechansim (CBAM) – яким будуть обкладатися усі продукти, що поставляються на ринок ЄС, та чиє виробництво залишає помітний вуглецевий слід.
Вказується, що для вітчизняних експортерів сталі це може загрожувати величезними економічними втратами, якщо не підготуватися до змін.
"На думку заступника директора ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Сергія Поважнюка, CBAM може обернутися для української металургійної галузі втратами навіть до 1 млрд євро на рік. Можливість запровадити свій аналог CBAM вже розглядають і у Сполучених Штатах. У підсумку все це може вилитися в нову ланцюгову реакцію торгових обмежень", – підкреслює видання.
У той же час, найбільша гірничо-металургійна група компаній країни "Метінвест" оголосила, що нині відбувається пошук майданчика для зведення в середньостроковій перспективі нового виробничого комплексу. Він включатиме два модулі прямого відновлення заліза (DRI), дві електропечі та дві машини безперервного лиття заготовок – ці технології дозволяють значно знизити забруднення навколишнього середовища. Вартість проєкту – близько $4 млрд.
Також вже зараз здійснюється ціла низка екологічних ініціатив. Зокрема, мова про реконструкцію газоочисних споруд на домнах №4 і 5 Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча, системи газоочищення кисневих конвертерів на "Азовсталі" та заміни газоочисного обладнання випалювальної печі Lurgi 552-A на Північному ГЗК. Планується завершення реконструкції аглофабрики ММК Ілліча.
Тільки в найближчі 4 роки "Метінвест" планує інвестувати в екологічні проєкти близько $500 млн. Паралельно відбуватимуться й інші виробничі інновації – як, наприклад, будівництво на комбінаті Ілліча цеху холодної прокатки вартістю понад $1 млрд.
Про плани з декарбонізації звітував і лідер українського гірничого видобутку група Ferrexpo. У першому півріччі 2021-го компанії вдалося більш ніж удвічі збільшити чистий прибуток, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року. Серед намірів – наростити обсяги переробки залізної руди з 30 до 50 млн тонн на рік
Водночас Ferrexpo робить ставку на випуск DR-окатишів, розраховуючи на підвищення попиту на цей продукт, оскільки виплавка сталі з них генерує менше викидів парникових газів.
Як зазначають автори, нині екологічність виробництва безпосередньо впливає на конкурентоспроможність. Тому інвестиції в "зелену" металургію актуальні як ніколи.
"Кожен долар, вкладений сьогодні, дозволить заощадити два в майбутньому. І легше пережити часи, коли ринкова кон'юнктура не буде настільки прихильна до виробників сталі", – резюмує видання.