Війна в моменті. У Кропивницькому відкрили документальну фотовиставку про життя міста під час повномасштабного вторгнення. Історичні знімки зробив фотокореспондент Ігор Філіпенко. В його об'єктив потрапили емоційні епізоди та події, які пережило місто в період великої війни. А також люди, котрі докладають зусиль, щоб перемогти ворога. Шокуючі миті війни, відзняті на фотоапарат, бачив Володимир Іванченко.
Ця давня порада для пана Ігоря стала професійним кредо. Ловити момент в об'єктив - його робота. Вже 25 років працює у Кропивницькому фотокореспондентом. Де події — там і він: мітинги, виставки, спортивні змагання – жоден захід не уникнув його фотокамери. За всю свою кар'єру у ЗМІ зробив зо 2 мільйони репортажних фото. Але справжнім іспитом професійності були перші дні повномасштабної війни, – зізнається Ігор.
"Для мене було це дуже складно, тому що фотографувати у воєнний час для фотокореспондента – це, не знаю, як іти на амбразуру якусь. Чому? Тому що до мене чіплялися, мене в’язали, що мені тільки не робили, щоб я не знімав. Но я не кинув це діло і продовжував знімати", – автор виставки Ігор Філіпенко.
24 лютого 22 року запам'ятав на все життя. Каже, фотографував усе, що бачив навкруги. Черги до банкоматів, довжелезні колони автомобілів та наслідки перших прильотів – карта пам’яті фотоапарату була переповнена документальними кадрами. Та насамперед, каже Ігор, намагався зняти непідробні емоції земляків, які ще не розуміли, чи зайде ворог до міста На очах фотокора Кропивницький перетворювався на військовий форпост.
"Ця фотографія була зроблена десь у березні-квітні 2022-го року. Це біля міськради, коли були всі двері, всі вікна на перших поверхах і на підвальних приміщеннях завалені мішками з піском. Для мене ця фотографія нагадує те, як з мирного часу ми опинилися у війні", – згадує Ігор Філіпенко.
Ігор чудово запам'ятав прибуття першого евакуаційного потяга з Донеччини. Відтоді на Кіровоградщині знайшла прихисток від війни майже сотня тисяч переселенців. Каже, найважче тоді було фотографувати нажаханих обстрілами дітей.
"Це перші переселенці, які приїхали до нас у Кропивницький. І їм у нашому центрі видавали ті необхідні речі, які вони потребували. І дитині дали перші іграшки після того, як вона приїхала після бомбування не знаю з якого міста, но вона приїхала. В неї були щирі очі, вона дивилася на ці іграшки. Було дуже жалко ту дитину, бо в дитини забрали її дитинство", – розповідає Ігор Філіпенко.
Поміж сумних і депресивних знімків є й обнадійливі – каже фотокор. Особисто для нього це світлини з волонтерами, які плели маскувальні сітки на прохання військових.
Серед сотень архівних фотографій Ігор відібрав понад 30 найбільш знакових, щоб глядачі могли відтворити спогади про цю історичну війну.
"Подивитися, як тоді жили під час війни, що відбувалося, що їли, що одягали може, як боролися за нашу перемогу. Це важливо, це вже історичні факти. Це не щось там придумано, не зроблено колаж на комп’ютері", – каже кураторка виставки Ірина Лягул.
Перші відвідувачі не можуть відвести погляд від світлин. Кожна переносить у минуле та нагадує про українську незламність.
Ігор певен, через роки знімки матимуть високу цінність для нащадків та слугуватимуть доказом російських злочинів. Але зараз фотокор понад усе мріє додати до своєї фотоколекції останній штрих – світлини з Дня української перемоги над окупантами.
Володимир Іванченко, Олександр Гаєвський, Кропивницький, "5-й канал"
Читайте також: Щоб почути мамин голос: у Львові малюкам із вадами слуху встановили імплантати – як вони працюють – сюжет.
Дивіться також:
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
