Відносна тиша зберігається у Щасті на Луганщині. Армійці називають її тривожною. Час від часу спокій порушують постріли та вибухи на окупованій стороні. Чутно їх здебільшого вночі, проте і вдень бувають провокативні постріли. Кореспондентка "5 каналу" Вікторія Ковальова розкаже більше.
Сергію – 36. На фронт пішов на початку 2015-го після того, як у перші місяці війни поховав кількох близьких друзів. У свою сьому ротацію на передовій тримає оборону поблизу Щастя.
"З нашого боку вони не сильно тут лазять. Але вибухи чутно постійно. Стрілянину попереду та збоку. Зазвичай посеред ночі. Вдень буває стрілянина. Десь, можливо, між собою там воюють", – каже чоловік.
"Ми знаходимося на відкритій місцевості, яка в принципі не дозволяє розгорнути широкомасштабний наступ, однак противник дуже хитрий. Він любить підлазити до нас непомітно. І вести провокаційний вогонь", – говорить Іван, військовослужбовець ЗСУ.
Диверсійні групи – найбільша загроза на цьому напрямку. Рельєфи місцевості дозволяють ворогу ховатися в лісосмугах та балках, тому армійці не втрачають пильності.
"Противник може використовувати системи, які працюють на далекі відстані. Водночас є снайперські групи. Є необхідні засоби спостереження, в тому числі і тепловізори, щоб звести на мінімум такі можливості, проникнення противника на відстань пострілу", – каже Іван, військовослужбовець ЗСУ.
Та попри це, вояки запевняють: біля Щастя нині відносно тихо. Ворог стріляє лише заради провокацій.
"Завжди на першій лінії потрібно бути готовим відбити атаку супротивника або зреагувати на провокаційний вогонь", – розповідає Іван.
Більш досвідчені бійці радять молодим за будь-яких умов не розслаблятися та тримати нерви й ситуацію під контролем.
"У противника немає завдання знищити конкретно його. Кулею управляє балістика, а не божа благодать. Досить буде сховатися від цієї кулі за укриттям, щоб вона не дістала. Теж саме стосується й іншої зброї", – каже Іван.
Підрозділ, який тримає оборону поблизу Щастя, свого часу пройшов запеклі бої поблизу Зайцевого та Адіївки, утримував Луганський аеропорт, звільняв від окупантів Закотне та Ямпіль. Також зіграв ключову роль у боях за Красний Лиман.
"Було і вибухали міни, і стріляли, і друзі гинули. Особливо в 2014-му році", – розповідає Іван.
Днями вже вшосте день народження Іван відсвяткував на передовій. Проте не шкодує. Натомість сумує, що знову не зможе привітати з іменинами сина. За кілька днів молодшому буде три. А старшому – п'ять. Обидва чекають, коли скінчиться війна, і тато повернеться додому.
Вікторія Ковальова, Олександр Лахтін, Сергій Могилевич, Луганська область, "5 канал"
