Танкіст ЗСУ розповів, якою технікою російські окупанти воювали на Донбасі у 2014-му

ЗСУ Яна Холодна / Facebook
Їх називають броньованим кулаком. Їхня сила і міць захоплюють. Війна дала їм друге життя, коли після полігонів та навчань вони виїхали на поле бою. Танки. І люди, без яких танки – просто броньована техніка

Залучати танки в АТО почали ще в травні 2014-го. Бойове хрещення ця техніка пройшла під Семенівкою. Однак тактику застосування танків командуванню АТО доводилося змінювати майже на ходу.

Військовий аналітик Олександр Сурков розповів про роль танків у сучасній війні.

У червні 2014 р. тодішній в. о. начальника Генштабу генерал Куцин, який перебував у Києві, вимагав від командування АТО штурмувати Слов'янськ танковими кулаками. На це тодішній начальник штабу генерал Назаров відповів, що танків у розпорядженні сектора всього 13, а на ходу і в повній справності – 11. Тож питання про застосування танків відпало.

Теорія використання танкових кулаків, тобто крупних танкових з'єднань, які є основною силою наступальних операцій, з'явилася за часів Другої світової війни. Тоді відомі танкові корпуси Гудеріана розвалили практично на першому етапі Червону армію і вийшли майже до Москви. Однак це було можливим, адже були відсутні ефективні засоби протитанкової оборони, тобто сучасні протитанкові керовані ракети, тим більше системи і комплекси класу "Джавелін".

Німецькі танки, Друга світова війна
Німецькі танки, Друга світова війнаскріншот

Уже в 1970-х роках, під час арабо-ізраїльської війни, теорія танкових кулаків виявилася такою, що не склалася. Крупні з'єднання Сирії та Єгипту були майже знищені ізраїльською армією, відносно невеликою у порівнянні з ними, адже застосовувалася інша тактика і за інших умов оборони.

Щодо АТО, не дивлячись на те, що у розпорядженні ЗСУ знаходилися 2 танкові бригади, а фактично у кожної механізованої бригади був 1 або 2 танкових батальйони, танків на першому етапі було недостатньо. Використовувалися вони насамперед для супроводження колон у небезпечних місцях, тобто у сторону Луганська, у районі ДАП і в прикордонній зоні.

Танки ЗСУ 2014
Танки ЗСУ 2014скріншот

Загалом в обороні танки використовувалися як заглиблена зброя. Вогневі точки на взводних опорних пунктах закопували в копанірах і використовували стаціонарно. У наступальній операції танки використовували як засоби підтримки піхотних підрозділів. І не як танк, а як зброю, що рухається. І не дивлячись на те, що були бригади і батальйони, одночасно в бою не брала участь навіть повна рота, тобто 10 танків. Переважно вони використовувалися по 1-3.

Гість спецпроєкту "Таємниці війни" на "5 каналі" – танкіст. Людина, яка серед танків – усе своє професійне життя. Він воював за Піски, Донецький аеропорт, Опитне і Водяне. Він був один із тих, хто очолював танковий розрахунок на військовому параді у 2018 році. Дмитро Кащенко.

– На початку АТО ви служили у 93-й бригаді й очолювали танковий підрозділ. Яким було перше бойове завдання?

– Перше моє бойове завдання було – відвезти радіатор на один із танків, який вийшов із другим батальоном, це з мого підрозділу. На одному з танків потік радіатор, і мені треба було його відвезти.

36 одиниць техніки ви зібрали у своєму підрозділі станом на початок АТО, і з цією технікою вам потім довелося воювати. Яка взагалі була ситуація з танками на початку війни?

Усього в батальйоні з позаштатними було 46 машин. Дуже була велика заслуга командира бригади Олега Мікаца, який у лютому домовився з керівництвом "Агросоюзу", – і нам дали трактористів, водіїв, які допомагали полагодити техніку. Із 40 штатних машин батальону на 18 машинах ми поміняли двигуни.

– Скільки часу вам дали на підготовку мобілізованих?

– Десь 90% людей були спеціалістами, які колись служили. Вони мали досвід, певний рівень підготовки і наведення, і стрільби.

Танк
Танкскріншот

Пропонуємо пригадати перше бойове завдання Дмитра Кащенка та його підрозділу.

21 липня 2014 р. зведений підрозділ 93-ї бригади під командуванням Дмитра Кащенка отримав завдання вибити ворога з укріплень поблизу н. п. Піски, щоб відкрити шлях до заблокованих захисників ДАП. Головна бронегрупа атакувала терористичний укріпрайон поблизу позицій "Республіка Міст", знищивши ворожу гармату та опорні пункти російських найманців. Хоча тоді, як згадують бійці, по них стріляло буквально кожне вікно. Ворог облаштував позиції в людських оселях Первомайського, що на під'їзді до Пісків.

.
.скріншот

У тому бою загинув Олександр Лавренко, командир роти, який разом з екіпажем танка та БМП висунувся вперед, прикриваючи основні сили. Ця група знищила чимало ворожої техніки, але сама потрапила в оточення. Танк наїхав на фугас. Поранений Лавренко, не бажаючи потрапити у полон, підірвав себе разом із бронетехнікою.

Під час запеклого бою на зв'язок із командиром Дмитром Кащенком вийшов механік – водій ще одного танка, екіпаж якого свої ж вважали загиблим. Олександр Вряшник доповів, що екіпаж живий, але знаходиться фактично в тилу ворога. Зібравши групу, командир батальйону під прикриттям снайперів та вогню з важкої техніки вирушив на допомогу. Вони врятували екіпаж, але коли відходили, ворог відкрив по групі масований вогонь. Кілька бійців та комбат отримали поранення.

Після лікування та реабілітації, яка тривала до січня 2015 року, Дмитро Кащенко повернувся на фронт.

.
.скріншот

– Яку б роль ви відвели танковим підрозділам у цій війні?

– Як танкісту хотілося б похвалитися, що танк – це основна бойова одиниця на полі бою. Але не хочу нікого образити – льотчиків, артилеристів – адже без кожного не буде бою.

Основна одиниця на полі бою – це солдат-піхотинець, бо він несе на собі свою хатку, де зупинився – там і спить. І він найбільший трудяга на цій війні.

Але танки грають вирішальну роль. Чому? Бо танкіст боїться або ПТУРа, або іншого танка, решта йому не страшне, навіть крупна артилерія. Це вже треба бути ну супер невезучим, щоб артилерійський снаряд влучив прямо в танк.

Оскільки були такі випадки в 3-й танковій роті 93-ї бригади, коли 152-мм снаряд влучив у танк, зніс навісне обладнання, люк у механіка-водія був відкритий, пробило відкачуючий насос – солдат замінити його не міг, то забив чопик, завів той танк і своїм ходом поїхав ремонтуватися.

.
.скріншот

Перше: танкіст не боїться куль, осколків. Друге: потужними є танк і артилерія, але, на відміну від артилериста, танкіст бачить, куди стріляє і розуміє результат своєї роботи. І він по результату може коригувати сам собі ведення вогню. За рахунок цього танк – потужний засіб. Як-то кажуть, "я працюю по цілі, ціль працює по мені".

– А є вражена ціль, якою ви пишаєтеся найбільше?

– Є досвід застосування танку із закритих вогневих позицій, досить успішний. На момент квітня 2015 р., коли ще не було планшетів, тобто за старими книгами, артилерійська бусоль, вивірки. Там рахувати багато не треба. Є таблиці стрільби. І якщо прогуляв у військовому виші ці заняття, то добре, що були поруч досвідчені артилеристи, як-от Олег Мартиненко, який навчив і підказав.

Основний напрямок стрільби: дві лінії на карті провів, транспортиром поміряв, на 6 поділив – і все.

– Тобто ті планшети, які почали постачати в армію волонтери з "Армія СОС" для артилеристів, теж стали вам у пригоді?

– Так. Перший планшет з'явився у мене в батальйоні в квітні 2015 р. На цей час ми вже часто використовували танки для ведення вогню із закритих вогневих позицій. І знову ж таки, доводилося вчитися користуватися тим таки планшетом.

Танк ЗСУ
Танк ЗСУскріншот

Про танкові бої, як стверджує Олександр Сурков, у ЗМІ небагато інформації. Військовий аналітик зробив огляд найбільш цікавих із тих, які відбулися у 2014 році.

Передусім, потрібно говорити про операцію зі звільнення Слов'янська. Поява танкових підрозділів у районі Красного Лиману і найголовніше – в укріпрайоні під Ямполем, які після артобстрілу примусили противника покинути позиції і втекти. Поява танків підвищувала психологічний тиск на ворога зокрема.

.
.скріншот

Далі варто відзначити про дії танків на прикордонній території. Упродовж усієї активної фази танкові бої були в районі Савур-Могили і поблизу Степанівки, і Маринівки. Противник намагався пробити коридор на Донецьк. Наші війська їм протидіяли.

.
.скріншот

Також танки активно використовували в районі ДАП. Танкові підрозділи супроводжували колони забезпечення. Фактично усі спроби атак на термінали ДАП були відбиті із використанням танкових підрозділів.

Дебальцеве. Там застосування танків було масованим – як із ворожої сторони, так і з нашої. Найвідомішим із танкових боїв цієї кампанії є дії в районі н. п. Логвинове. Куди якраз зі сторони противника зайшли підрозділи до танкової роти, їм протистояли танкові підрозділи ЗСУ, які дали достойну відсіч.

.
.скріншот

– Щодо "шахтарів" на фронті. Коли ви стикнулися з ворожими танками?

– Мій перший досвід на фронті щодо присутності російських військ – після штурму н. п. Піски – їхні окопи і бліндажі. Якщо звичайна людина копатиме собі бліндаж, то викопає просто яму, не знаючи вимог до оборонних споруд. А коли спускаєшся в бліндаж і таке відчуття, наче ти відкрив книгу з інженерної справи, то розумієш, що тут копав дядько, який, може, і не має військових знань, але ним керувала людина, яка має відповідний досвід і знання.

– На якій техніці броньованій проти вас воювали у 2014-му?

– Противник застосовував танки Т-72 – це російське виробництво. Їх використовують і в ЗСУ, але це російська машина, і в нас не розповсюджена.

.
.скріншот

Бачили БМП-3 – це суто російська машина. Також під час штурму Пісок патрони, які були в цих бліндажах виявлені, в Україні вже не розроблялися. Мають відповідне маркування і вигляд. Коли бачиш патрон, який до цього не бачив, російського виробництва…

І тоді я побачив осколкову гранату РПГ-7. Мій командир взводу строкову службу проходив в Афганістані, я його спитав, що то за граната. Він відповів, що не знає. Кажу: "Так ти ж Афгані служив". Він: "А в нас такого не було". Тобто це російська розробка. За час служби в ЗСУ, це десь 20 років, я не зустрічав осколкову гранату на РПГ-7. Я знав, що вона є, але щоб так бачити – не бачив.

РПГ-7
РПГ-7скріншот

– Чи могли "шахтарі" навчити себе самі управляти танком? Без сторонньої допомоги?

– Ми можемо допустити, що десь знайшли вони танк. Допускаємо, що колишні військові чи солдати на території Донецької та Луганської області могли бути. Тобто вчитися в принципі вони могли. Але паливо, боєприпаси і місце, де навчатися, не маючи полігону? Щоб навіть його збудувати, потрібен досвід. А на території Донбасу на той час танкових полігонів не було.

Стає очевидно, що це все постачалося з РФ. А якщо ми візьмемо артилерійські системи, ті ж "Смерчі", "Урагани" – там навіть поворот Земної кулі вираховується, і ясно, що мужик, який виліз із шахти, з забою – ніяк сам не навчиться.

Танк
Танкскріншот

Основним танком, який у 2014-15 рр. використовували у війні проти Росії ЗСУ, був Т-64 та його модифікації. Саме ця основна важка бойова машина, розроблена харківським КБ ім. Морозова, яку серійно випускали у Харкові – на заводі ім. Малишева – склала броньований кулак української армії.

У 2014-15-му роках – до відведення з передової важкої зброї – українська армія у боях на сході країни використовувала також танки Т-72 і Т-80.

Щодо легкої бронетехніки, найзатребуванішою машиною на війні стали БМП – бойові машини піхоти. Переважно БМП-2, рідше – БМП-1, кількість яких на армійських складах станом на 2013 рік, за даними щорічного звіту The Military Balance, сягала 3000 одиниць. Саме бойових машин піхоти за роки війни армія втратила найбільше – протягом 2014-16 рр. понад 200 одиниць БМП було знищено, майже 1500 – пошкоджено.

.
.скріншот

Основним бронетранспортером української армії став БТР-80.

І саме ці бронетранспортери на початку червня 2014-го першими перекинула Росія на українську територію – для потреб своїх найманців.

12 червня на територію України, згідно із заявою РНБО, зайшли перші танки. За два тижні російські найманці вперше їх застосували – під Слов'янськом, атакувавши блокпост 95-ї аеромобільної бригади та Нацгвардії. Згодом на цій же бронетехніці напали на військову базу в Артемівську (нині – Бахмут), де втратили свій перший танк. Українським бійцям він дістався як трофей.

Враховуючи перманентну риторику Росії "нас там нет", сусід-агресор в усі роки війни намагався перекидати на територію України саме радянську легку та важку броньовану техніку, яка стоїть на озброєнні обох армій. І яку можна було видати за трофейну. Ті ж Т-64, БМП-2, БТР-80.

Та часом окупанти "світили" і нову російську техніку. Приміром, новітню модифікацію танка Т-72 – Т-72Б3, яка з'явилася в російських військах перед війною – 2013 р. Серед легких броньованих машин, які використовував ворог, "засвітився" БТР-80AM, який також почав надходити в російську армію 2013 р.

.
.скріншот

– Ми бачили жіночі імена на танках. Це традиція?

– Я проти такої традиції. Коли танк, до прикладу, не запускається, ти з ним намагаєшся говорити: "Я тебе прошу, ну будь ласка, запустися". У кризових ситуаціях, під час бою, якщо щось стається – ти з машиною говориш. Може, звідси це пішло. Може, комусь не вистачало жіночої уваги. Напевно, що у кожного свій мотив.

– У вас був свій танк?

– Звісно, танк командира батальйону. І я танки завжди називаю "машина". У розмовній мові – "коробочка", БМП – "маленька коробочка". Я дуже рідко коли кажу "танк".

.
.скріншот

– Танк для танкіста – це просто машина чи це щось більше?

– Це, мабуть, більше ніж друг. Як і в цивільному житті, якщо маєш автомобіль, ти за ним доглядаєш – так само і з танком. І з будь-якою технікою і зброєю, навіть із автоматом. Тобі хочеться, щоб він був справний, гарно виглядав. Якщо ти не будеш його обслуговувати, він може підвести.

Тим більше, коли на цій машині брав участь у боях, і були критичні ситуації. Ти думаєш, що все… а ця машина тебе витягувала, рятувала, прикривала. Наприклад, не завелась ось зараз, а завелась через три хвилини. Ти рухаєшся, там вибух – і розумієш, що якби запустилася раніше, міг би підірватися. Тобто це більше, ніж друг.

.
.скріншот

Довідка: Дмитро Кащенко, 40 років. Народився на Дніпропетровщині. У 2001-му закінчив Харківський інститут танкових військ. Із 2002-го проходив службу у 93-й окремій механізованій бригаді – від командира взводу доріс до посади командира танкового батальйону.

Як кадровий офіцер із перших днів брав участь у російсько-українській війні. 21 липня 2014 р. зведений підрозділ 93-ї бригади під командуванням Дмитра Кащенка отримав завдання вибити ворога з укріплень поблизу н. п. Піски, щоб розблокувати шлях до захисників ДАПу. Головна бронегрупа атакувала укріпрайон бойовиків, знищивши ворожу техніку та опорні пункти. Під час бою кілька бійців і комбат отримали поранення. Після лікування та реабілітації, яка тривала до січня 2015 р., Дмитро Кащенко повернувся на фронт.

У вересні 2015-го вступив до командно-штабного інституту Національного університету оборони України ім. Івана Черняхівського. Після випуску направлений до 17-ї окремої танкової бригади на посаду заступника командира. У вересні 2019-го призначений командиром 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Читайте також: "Гарячі" точки Донбасу: як виглядала карта бойових дій у 2014-2015 роках – Сурков

Попередній матеріал
Павло Тичина: між гімном армії УНР і Сталінською премією
Наступний матеріал
COVID-19 у наймолодших: як вберегти дітей від інфекції і як вберегтися самим батькам
Loading...