Маргарита з сином Михайликом уже погуляли на всіх вулицях Черкас, катаючи у візочку 5-місячну Маю. Дівчинка народилася у Черкасах, і рідного Херсона ніколи не бачила. Її мама з братиком втекли з окупованого міста ще до народження Маї.

"Він бачив російських військових, він бачив машини, він називав їх монстр-траки, коли їхали, він розумів і зараз розуміє, що трапилось, що на нас напали, провели там півтора місяця в окупації, на той час я була вагітна, на 7 місці, тому і вирішили звідти виїжджати, не було жодного зеленого коридору, тому ми їхали на свій страх і ризик, виїжджали через поля", – розповідає переселенка з Херсона Маргарита Челпан.

окупанти змушували всіх біженців видаляти відео з мобільних телефонів, але Маргарита зберегла останні кадри з рідного міста. Одне з них – як вони з сином ходили на проукраїнські мітинги. Тоді ще сподівались, що окупанти підуть геть.

Тривоги у черкасах – не рідкість, от і перед початком нашої зйомки пролунала сирена і діти граються в підвалі. Заняття для кожної нової групи тривають місяць. Кожна зустріч складається зі спілкування, арттерапії та гри.

"Зараз моя дитина навчається у першому класі, перший клас у нас онлайн, тож спілкування з однолітками воно обмежене дуже, і з однокласниками ми не бачились ні разу в живу, їй треба знаходити нових друзів, я не знаю, скільки ми будемо в цьому місті залишатись", – пояснює переселенка з Харкова Олена Рятушняк.

Олена з дочкою Настею приїхали з Харкова, нині на занятті вперше. Дівчинка хоче розважатися і дуже сумує за рідним містом та подружкою, з якою постійно спілкується телефоном.

"Раніше на день народження про планшет, про скейтборд мріяла, а зараз мрію додому повернутися, і щоб як раніше було", – каже Анастасія Ратушняк.

Тривога закінчується – і дітей переводять до звичного класу. Представниця проєкту Галина бавиться з дітьми та розповідає: більшість учасників – діти-переселенці. У них після переїзду у незнайомі міста є велика потреба у комунікації з однолітками.

"Ми поширюємо таку політику, що ти все можеш, якщо щось не можеш – ти піднімаєш ручку і ми обов’язково допоможемо, щоб дитина тут відчувала себе в безпеці. Ми також відстежуємо градацію дитини, зміни її настрою, коли дитина спочатку приходить, вона засмучена, вона нічого не хоче робити, а виходить і каже: "А можна до вас прийти вже завтра?". Для нас це найбільший комплімент", – зауважує менеджерка комунікаційного проєкту "СпівДія заради дітей" Галина Діденко.

Дітей тут знайомлять та вчать цікавих ігор. Саме гарні емоції фахівці називають найкращою терапією в очікуванні повернення додому.

Яна Лимаренко, Олександр Лісовий, Черкаси, "5 канал"

Читайте також: Налякані тікали від бомбардувань: історія переселенців з Донеччини, які оселилися на Житомирщині

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Дивіться також відео за темою: Кінні прогулянки та іпотерапія на Вінниччині – для дітей військових і переселенців

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.