Бійці 24-ї бригади імені Короля Данила згадують загиблих побратимів. Шість років тому бригада зазнала перших втрат на сході України. Тоді у боях за селище Закітне загинули семеро бійців. Нині ж бригада тримає оборону на Світлодарській дузі. Що розповідають армійці про події 2014-го – репортаж кореспондентки "5 каналу" Євгенії Китаївої.

На виїзді з селища Закітне на горі височіє пам'ятник загиблим воїнам 24-ї механізованої бригади. Саме під час звільнення цього населеного пункту 19 червня 2014го підрозділ зазнав перших втрат у російсько-українській війні.

"Два БТР розвідників, на якому ще був командир першого БТГР полковник Ляшенко, пішли сюди і потрапили в засідку", – розповідає Олександр Нечипоренко, військовослужбовець 24-ї механізованої бригади ЗСУ.

Передовій групі необхідно було висунутися у глиб територій, які на той час ще контролювали окупаційні війська, і розвідати ситуацію. Щоб потім знищити ворожі укріплення і відтіснити бойовиків.

"Їх обстрілювали з двох сторін – зверху з горбочка і знизу. Тобто, подвійний вогонь був. Перший БТР, зам командира роти прорвався, а цей БТР тупо розстріляли в упор", – каже Олександр Нечипоренко.

Ось на цьому самому місці і була ворожа засідка. Вузька дорога, багато кущів і власне тому, армійці її і не помітили. Тоді п’ятеро бійців загинуло, двом вдалося вижити.

Аби забрати поранених і тіла загиблих побратимів бійці планували цілу спецоперацію.

"Наша артилерія підтримувала нас. Вертольоту нам не дали, тому що їх тоді збивали. І вони з нами лежали до восьмої вечора, поки ми назад не виходили з боєм, що б їх забрати. Тобто, ми вивозили їх на броні", – говорить Олександр Нечипоренко, військовослужбовець 24-ї механізованої бригади ЗСУ.

Бійці, які приймали бій у 2014му, й нині служать у бригаді і тримають оборону на Світлодарській дузі. Військовий з позивним "Діо" у той пекельний червневий день теж приймав бій, але у іншій бойовій групі. Після - їм вдалося захопити ворожу техніку.

"Камаз вдалося дуже швидко поставити на хід і всю ту зброю, яку вдалося захватити, погрузили на камаз і потрібно було відконвоювати в сторону", – каже боєць "Діо".

Та відійти так і не вдалося, ворожі гранати прилетіли прямо перед машиною. "Діо" отримав осколкові поранення, але зміг сховатися і дочекатися підмоги.

"Сильно пощастило, що за декілька хвилин під'їхала бронегрупа. Підібрали мене разом з пораненими нашими бійцями", – згадує боєць "Діо".

Вшанувати полеглих до кургану прийшли й місцеві. Сергій під час боїв за його місто допомагав армійцям. А коли дізнався, що у військових старі карти місцевості, знайшов і приніс нові.

"У мене був ксерокс, але він постійно ламався. Та в цей момент повезло і почав робить. І я шість комплеків карт відксерив і відніс", – каже Сергій, мешканець Лиману.

Після побаченого і пережитого чоловік не всидів вдома і пішов воювати. Пройшов не легкий шлях аби потрапити служити саме у 24-ту бригаду – яка й звільняла його місто. Нині, він вже повернувся до цивільного життя, але щороку у цей день приходить до кургану, щоб вшанувати пам’ять полеглих.

Євгенія Китаїва, Анна Кудрявцева з Донецької обл, "5 канал"