Як тіло загиблого Анатолія Сорочинського евакуйовували з 'сірої зони'
Як тіло загиблого Анатолія Сорочинського евакуйовували з 'сірої зони' 5 канал

Пошук "вантажу 200": як тіло загиблого піхотинця евакуйовували з "сірої зони"

Читайте по-русски
Анатолій Сорочинський на фронт пішов добровольцем, потім підписав контракт із ЗСУ. Побратими захоплювались його відвагою, а командир – не може стримати сліз

Із "сірої зони" на підконтрольну Україні територію повернули тіло бійця, який загинув у суботу, 22 червня, поблизу населеного пункту Оленівка. Шукала Анатолія Сорочинського група "Евакуація 200". Для цього запросили режим "тиші", втім підтвердження на нього отримали лише в понеділок.

На машині цифра "200" – це умовна кодове позначення загиблого солдата. Група евакуації вирушає в дорогу на пошуки Анатолія Сорочинського – бійця, який підірвався на протипіхотній міні у "сірій зоні". Гарантом тиші під час пошуків є моніторингова місія ОБСЄ.

Аби пошуковців було добре видно, вони вдягають білі халати та помаранчеві жилети. Територія, де відбуватимуться пошуки, – замінована, тому групу супроводжує два сапери.

У керівника групи за плечима неабиякий досвід евакуації загиблих бійців. Але наперед спрогнозувати, чи пошуки будуть результативними цього разу, не береться. Перед виходом пошуковці проходять інструктаж.

Група евакуації вирушає – решті лишається просто чекати. Піхотинцю, якого шукають, було 30 років. До війни він жив у Львові. Побратими розповідають, що Анатолій був одним із кращих. На позиціях кожен був впевнений – він прикриє.

"Людина, яка сама пішла на війну, перша в добробат, пізніше – в ЗСУ, в регулярні війська… То я не думаю, що можна взагалі щось погане говорити. Не був він показний, не робив із себе дуже великого якогось, а звичайний, нормальний хлопець. Сміливості йому не бракувало", – запевняє "Дядя Коля".

Анатолій Сорочинський на фронт пішов добровольцем у 2015-му, потім підписав контракт із 24-ю Окремою механізованою бригадою. Побратими захоплювались його відвагою. Командир не може стримати сліз.

"Будь-які бойові зіткнення – я не пам'ятаю, щоб він не брав участі в них. Перші постріли противника, перші якісь проблеми виникали, то вони перші бігли прикривати. Вони були на найвіддаленішій позиції від РОПу, і я в них ніколи не сумнівався, що вони зможуть гідно прийняти бій… Він навіть зі своєю дівчиною посварився через те, що назад повернувся до побратимів. Помиритися не встиг", – розповідає Захар.

Пошукова група повертається менш ніж за годину – з чорним санітарним пакетом.

"Територія навколо тіла була замінована, було багато розтяжок – і це ускладнювало пошук тіла. Він загинув, як герой, зі зброєю в руках. Зброю не віддав, але, на жаль, чуда не сталося. Україна має ще одного героя", – звітує начальник групи Військово-цивільного співробітництва 24-ї ОМБр Михайло Москалик.

Євгенія Китаїва, Анна Кудрявцева, з Донецької області, "5 канал"

 

Попередній матеріал
Брифінг Нацбанку щодо оптимізації банкнотно-монетного ряду нацвалюти – відео
Наступний матеріал
Форум місцевого розвитку: розвиток регіонів крізь призму євроатлантичної інтеграції – трансляція