Всеукраїнський фестиваль "Пісні, народжені в АТО" започаткували три роки тому. Щоразу на сцені збираються колишні добробатівці, демобілізовані, волонтери та парамедики – ті, хто боронив країну від російського агресора.
Сергій Кононенко з Дніпра на Донбас вирушив майже з перших днів війни. Парамедик врятував на полі бою не одного бійця. Слова своєї пісні написав в один із фронтових днів.

Ще одна учасниця фестивалю – волонтерка Олена Ярошенко. Вона розповідає: "Тут співатимуть хлопці, що пройшли війну. Той самий Руслан Давидович – боєць 23-го батальйону. Його пісні присвячені товаришам, з якими він був поряд; його другові, що загинув. Слово "побратим" – це не просто так. Побратим – це людина, яка стала для тебе рідною".
Мелітополець Руслан Давидович до військкомату пішов 17 березня 2014 року. Два роки воював поблизу Маріуполя у складі запорізького 23-го батальйону тероборони ЗСУ. Повернувся до мирного життя і тепер співає про все, що пережив на фронті.

"Вдома на мене чекала моя молодша донечка Вікторія, що народилася 22 червня 2014 року. А я звик до своєї бойової родини, і дуже тяжко переживав розлуку з хлопцями. Зараз уже легше, ми підтримуємо відносини", – каже учасник фестивалю Руслан Давидович.
Організатори фестивалю запевняють, що жанр пісень виконавці визначили самі – це так званий військовий шансон.

"Ці пісні, починаючи з 2016 року, вже об'їхали багато міст України. Фестиваль започаткували не тільки для бійців АТО, для їх родин, а й для молоді, для городян, для тих, хто хоч якось має відчути, як пройшла війна", – пояснює співорганізатор фестивалю В'ячеслав Зайцев.
Ці концерти відбуваються з великим аншлагом. Цього разу послухати виконавців прийшли сотні запорожців. Які враження отримали, та про що співали бійці АТО – дивіться в сюжеті:
Михайло Воронов, Юрій Петришин, Запоріжжя, "5 канал"
Дивіться також фотогалерею за темою:
"З посмішками, не приховуючи сліз": як зустрічали легендарних промбергів та сталкерів з АТО – ФОТО