Під ногами багно і калюжі, над головою – кулі та уламки. Таким видався початок лютого для українських захисників біля Бахмутської траси.

"Зранку більш-менш тихо було, бо туман стояв. А так туман трохи розсіявся і починають вони відпрацьовувати свої кошти", – каже військовослужбовець Антон.

Ситуація на цій ділянці фронту дедалі загострюється. Вояки прислухаються до вибухів та черг.

"Із сторони Золотого розриви, а тут великокаліберний кулемет працював. Знову ж, "Утьос". Буквально годину тому – і ось знову. І так протягом дня. Приблизно дві-три години. Такого, щоб ніхто не стріляв, такого немає", – розповідає боєць Олександр. 

Обстріли на Луганщині не припиняються ані вночі, ні вдень, кажуть армійці. На кожен порух українського війська окупанти реагують стріляниною.

Бійці розповідають: зброю найманці розташовують у населених пунктах. Тож стріляють з-за спин мирних мешканців, зокрема і з заборонених калібрів.

"Працюють від терикона. З Донецького селища і Жолобка. За Донецьким з-за терикону з міномета. 120-м і 82-м", – показує армієць Антон. 

Армійці додають: заборона на використання зброї калібром понад 100 міліметрів діє лише для українського війська. Окупанти ж Мінськими домовленостями нехтують. Тому навіть серед білого дня у бік захисників Оріхового летять заборонені міни.

"Це 120-й, найімовірніше. Буває іноді і артилерію вони витягають, але під вечір, щоб не було чути. Коли місія ОБСЄ їде відпочивати, то вони і починають обстрілювати. Міномет. І кулемет прикривав. Видно, щоб звук не було чути виходу міномета", – згадує військовий Антон.

Відстрілявшись, ворожі мінометники змінюють позицію.

Вояки не виключають, що після відпочинку та зміни позицій окупанти знову націлять міномети у їхній бік. Проте до таких дій ворога, кажуть, готові.

Вікторія Ковальова, Олександр Лахтін, Сергій Могилевич, Луганська область, "5 канал"