Останні оплески для маестро. У Львові попрощалися з відомим театральним режисером Романом Віктюком. 17 листопада він помер у лікарні в Москві, від ускладнення після коронавірусу. Митцеві було 84 роки. За життя поставив сотні театральних вистав, був режисером та артистом кіно. Поховали Віктюка в рідному Львові, так він заповів ще за життя. Як прощалися з маестро – кореспондентка "5 каналу" Марта Шикула далі.
Біля рідного будинку Віктюка у Львові з самого ранку збираються люди. Жалобна церемонія розпочинається з помешкання режисера. Тут із ним прощаються найрідніші.
"Це як свята людина була для нас. Ми його називали братиком. Але на ви, з повагою. Ми його дуже любили. Це для нас дуже важко і для усієї родини велика травма. Наша родина і не тільки, думаю, театр, теж дуже б хотіли, щоб його справа продовжувалася і театр існував і надалі", – говорить Борис Віктюк, племінник Романа Віктюка.
"Його перевезли в інші лікарню. Лікарі сказали, все буде добре. А потім я отримала найгірші смс у своєму житті – "вуйка більше немає". Це один із найважливіших вчителів у моєму житті. Вуйко завжди говорив, що йому 19. Він завжди молодий", – розповідає Катерина Віктюк, племінниця Романа Віктюка.
Далі похоронна процесія рушає в особливе для Романа Віктюка місце – Театр юного глядача. Тут 9 років він працював актором, а потім і режисером.
"Багато хто з нас, у цьому залі теж, відчуває покуту, що ми тебе не повернули до Львова, до Києва. Не повернули тебе, або мало повертали на українську сцену", – каже Василь Вовкун, директор Львівського оперного театру імені Соломії Крушельницької.
Домовина з тілом Романа Віктюка – на сцені. Попрощатися з режисером ідуть актори львівських театрів, митці з інших міст України, друзі, учні та шанувальники його творчості.
"Ця аура Віктюка, вона присутня у Львові постійно. Навіть у ті моменти, коли він приходив на вистави. У мене тут була прем’єра, дивлюся з жахом і трепетом, що Роман стоїть у проході, і в мене все охололо, бо я не був готовий до такого іспиту", – розповідає Сергій Проскурня, театральний режисер, товариш Романа Віктюка.
"Це людина-всесвіт, людина позитиву, величезної душі", – наголошує Володимир Губанов, актор львівського театру "Воскресіння".
"Він говорив, як я хочу повернутися до Львова, я хочу в мжичку пройти вулицями, босоніж одягнути якісь капці, і в тих брендових капцях пройтись по місту. Він був театр, він був найкращим актором свого театру", – наголошує Андрій Водичев, актор Львівського театру Леся Курбаса.
Роман Віктюк прожив 84 роки. Свій великий творчий шлях режисер розпочав у Львові, працював у театрах Києва та Вільнюса. Потім переїхав жити і працювати у Москву. Та завжди наголошував, що він українець. У 55 років заснував театр свого ж імені – Романа Віктюка. Поставив сотні вистав, був режисером та актором кінофільмів.
Нині останні оплески та останнє "Браво" звучать на подвір’ї Театру юного глядача. Маестро проводжають під пісню Show must go on – "Шоу має тривати".
За життя Роман Віктюк заповів, щоби його поховали в родинному гробівці, на Личаківському кладовищі в рідному Львові.
Марта Шикула, Євген Радіон, Львів, "5 канал"
