5 канал

Окраса Одещини: Аккерманську фортецю запропонували внести до світової спадщини ЮНЕСКО

У фортеці готуються до початку туристичного сезону, під час якого розважатимуть відвідувачів лицарськими боями та стравами за історичними рецептами

Аккерманську фортецю на півдні Одещини запропонували внести до світової спадщини ЮНЕСКО. Ідею висловила обласна влада і навіть ініціювала процес оформлення документів. Втім, історики кажуть, фортеця втратила аутентичність та буквально руйнується на очах і потрапити у такому стані до списку ЮНЕСКО неможливо. Ольга Дунська рушила до Аккерманської фортеці аби розібратись у ситуації. .

Коли побудували Аккерманську фортецю, достеменно невідомо. Але більшість істориків вважають, що це сталося 600 років тому, коли фортеця була прикордонним форпостом Молдовського князівства. Пізніше її назвали водним ключем до Галіції та Поділля.

Історія фортеці пов'язана з п'ятьма країнами. А за площею вона - одна з найбільших у східній Європі.

Екскурсовод Дарія Бойко говорить: ""Площа нашої унікальної твердині - дев'ять гектарів, ділиться ця площа на чотири двори, один не зберігся, три донині. Під стінами Білгород-Дністровської фортеці побували такі видатні отамани як Дашкевич, Сулейман, Сірко, Сагайдачний і багато інших".

Величність фортеці заохотила регіональну владу до гучних заяв. Облдержадміністрація ініціювала оформлення документів задля внесення об'єкту в список світової спадщини ЮНЕСКО, щоб завдяки такому статусу подбати про збереження пам'ятки архітектури та привернути увагу іноземних туристів.

Максим Степанов, голова Одеської ОДА, каже: "Ми вже розпочали цей процес підготовку цих документів 1 млн 200 тисяч гривень передбачено на підготовку і всю документацію на внесення в ЮНЕСКО".

Проте історики налаштовані скептично. За їхніми словами, щоб потрапити до списку ЮНЕСКО, необхідно відповідати низці вимог. Зокрема, об'єкт має бути автентичним. А на території Аккерманської фортеці нині розташовані разважальні заклади.

Історик Андрій Красножон розповідає: ""Проблеми з реставраціями, які змінили цей образ назавжди. Якщо туалети, місто майстрів, пластикові будки можна перенести з території, то зруйновані в ході невдалої реставрації вежі №24 вже не відновлюються, бетонні контрфорси порушують історичний вигляд на північній стороні, фактично ми не маємо закритого унікального комплексу ХV століття".

Занедбані об'єкти до списку ЮНЕСКО не вносять. Лише на проектні роботи з відновлення комплексу облрада виділила 15 млн гривень. Реставрації потребують дахи веж та стіни мосту. Найпроблемніша ділянка - під Цитаделлю - головною баштою комплексу. Укріплення її північної стіни розпочали наприкінці грудня. Однак нині роботи зупинилися через брак фінансування.

Директор КП "Фортеця" Олександр Морозов говорить: "Підрядник тиждень тому зупинив роботу тому було вибрано фінансування і чекає на наступну сесію облради, щоб були виділені кошти. Необхідно далі продовжити установку контрфорсів, опорні балки, які підпирали і саму стіну. І не дали сповзання фундаменту і землі. Проект здійснений на %35-40".

Якщо вчасно не укріпити стіни, частина Цитаделі ризикує обвалитися у Дністровський лиман. Однак обласна влада не квапиться виділяти кошти і уникає відповідей на це питання. Тим часом, краєзнавці розробили альтернативний ЮНЕСКО проект - пропонують створити національний заповідник “Білгород старовинний”, до якого увійдуть не лише фортеця, а й інші сусідні історичні споруди.

"Це була не тільки фортеця, пропонувалась руїни античного полісу Тіра, було ще 3 культурних ореали: Вірменська середньовічна церква, Царська могила та Грецька церква ХIV століття", - зауважує краєзнавець Олександр Маркевич.

Тим часом, у фортеці готуються до початку туристичного сезону, під час якого розважатимуть відвідувачів лицарськими боями та стравами за історичними рецептами. Ольга Дунська, "5 канал"

Попередній матеріал
Максимальна температура: київська спека побила рекорд 1911 року
Наступний матеріал
Глобальне вивчення: NASA відправила місію на Марс