На Київщині попрощалися зі старшим солдатом Олександром Пекуром. 12 березня поблизу Мар'їнки на Донеччині він загинув унаслідок кульового поранення, завданого російськими найманцями. Олександр народився і виріс у невеличкому селищі біля Києва – Гурівщині. Йому було 30 років, в нього залишилися мати та брат. Про останній шлях бійця Збройних сил дізнавався журналіст "5 каналу".

"Був працьовитий, користувався авторитетом у колективі", – розповідає побратим Олександра Пекура Михайло.

Друзі, побратими, з якими воював Олександр, та місцеві мешканці зібралися, аби віддати шану старшому солдатові. Анатолій познайомився з ним під час мобілізації у 2015, разом пройшли запеклі бої біля Зайцевого на Донеччині. Був поряд і під час смертельного пострілу. Останні слова товариша запам'ятає на все життя.

"Що разом прийшли і разом підемо", – каже побратим Олександра Пекура Анатолій.

Анатолій пригадує події 12 березня поблизу Мар'їнки на Донеччині.

"Ми разом на посту були ,поки його зміна була, Олександра якраз мали міняти і таке сталося. Ідуть обстріли, снайпери. Вийшов подивитись, звідки ведеться обстріл і снайпер його виманив", – додає Анатолій.

Більше сотні людей проводжали загиблого від його рідної домівки до кладовища.

"Ця війна вже йде сім років, і не видно ні кінця, ні краю. А хлопці молоді гинуть, дуже жалко", – зауважує житель Гурівщини Володимир.

Олександр Пекур закінчив у Гурівщині середню школу, здобув у Києві фах електромонтажника, відслужив в армії, а 2015 отримав повістку і пішов на фронт. Відтоді Олександр уже не покидав своїх побратимів. Мріяв після повернення з війни створити сім'ю.

"На жаль, йде війна, вона не закінчилася. І війна – це горе та смерть перш за все. І вона триває, і солдати наші продовжують виконувати їхній обов’язок – там якраз відбуваються всі ці дії. Тому ми маємо про це пам’ятати", – зазначає командувач військ оперативного командування "Північ" Валерій Залужний.

Мирослав Солонар, Анна Кудрявцева "5 канал"