Четверта втрата за чотири місяці повного та всеосяжного режиму припинення вогню. З В'ячеславом Мінкіним, бійцем 72-ї бригади імені Чорних запорожців, загиблим від кулі російського снайпера, попрощалися на Київщині. Як військового провели в останню путь, розповість кореспондентка "5 каналу" Ірина Шевченко.
Внаслідок пострілу ворожого снайпера дістав вогнепальне поранення військовослужбовець Об’єднаних сил. Старший солдат В'ячеслав Мінкін загинув за день до свого дня народження. Йому мав виповнитися тридцять один рік.
Це була не перша ротація В'ячеслава на сході. На війну він пішов 2014-го. Спочатку добровольцем, а згодом підписав контракт. У рідному Фастові на нього чекали дружина та син. Попрощатися з бійцем прийшли рідні, друзі, побратими, містяни.
"Хлопці, які там за нас гинуть, які взагалі ідуть воювати і за Україну, і за український народ, і не віддати останню пошану таким людям, це не по-людські", – каже Наталя Вінічук, мешканка Фастова.
На прощання з бійцем приїхали і його побратими з 72-ї бригади імені Чорних запорожців.
"В’ячеслав – то мужня людина, він був справжнім патріотом. Це приклад. То був надійний мужній чоловік. З великої літери", – говорить "Горинич", військовослужбовець ЗСУ.
Друзі В'ячеслава були приголомшені звісткою про його загибель.
"В'ячеслав був дуже енергійним хлопцем. Він був дуже гарним батьком для своєї дитини, він був гарним чоловіком для своєї дружини. Він був насамперед дуже гарною людиною, гарним чоловіком і гарним другом", – говорить Андрій Абрамов, військовослужбовець ЗСУ.
Біля церкви, де відспівували бійця, поряд із державним і національним – прапор самооборони Майдану. В'ячеслав Мінкін був учасником Революції Гідності та самооборони Фастова. Тому, коли почалася війна, пішов захищати Україну, розповідають його побратими по самообороні. Реакцією керівництва держави на загибель товариша обурені.
"Коли ніхто з високопосадовців не може сказати, що це сталося під час перемир’я. І не просто ворожою кулею снайпера, а кулею російського снайпера, якого послав Путін", – каже Андрій Грубась, мешканець Фастова.
Після панахиди з героєм прощаються на центральній площі міста.
"Він був на фронті для того, щоб над містом Фастів було мирне небо. І я прошу, давайте ми йому колінно вклонимось", – наголошує Михайло Нетяжук, міській голова Фастова.
Жалобна процесія рушає на кладовище, розташоване за два кілометри від площі. А на цвинтарі, за військовою традицією, героя вшановують пострілами.
Рідні не можуть змиритися з цією втратою.
"Дуже багато друзів приходили вчора, така була черга, щоб з ним попрощатися, як колись до Лєніна йшли в мавзолей. Дуже багато. Ось і все", – говорить Наталя Петрівна, бабуся В'ячеслава Мінкіна.
Поховали військового на Алеї Слави фастівського кладовища.
Ірина Шевченко, Микола Довгий, "5 канал"
