На Харківщині попрощалися з українським військовим. Андрій Теперик загинув 10 квітня під Золотим. У бійця поцілив ворожий снайпер. До війська хлопець пішов 4 роки тому. Підписав контракт з 92-ю бригадою. Побратими про нього кажуть: був веселим та надійним. Від початку місяця це вже друга втрата у бригаді.
Ліцей у Мартовому під Харковом. У холі – фото колишнього учня. Вчителі та однокласники згадують Андрія Теперика.
"Я третю ніч практично не можу в себе прийти. Дуже жалко хлопця, це втрата, велика втрата для всіх. Він був звичайний сільський хлопець. Абсолютно нормальний, адекватний", – зазначає класна керівниця Андрія Теперика Надія Гужва.
На прощанні з воїном – друзі, рідні та знайомі. Дехто Андрія знає змалечку. Кажуть, мав гарний приклад у сім'ї: його дідусь був військовий, рідний дядько з початку війни – теж на фронті. Сам Андрій пішов добровольцем.
"Це воїн, це взірець мужності і честі. Для когось це пусті слова, але для таких людей це не пусті слова. І те, що війна забирає найкращих – вона забирає найкращих", – каже знайома родини Андрія Теперика Тетяна Заїка.
Заступник військового комісара Печенізького району Володимир Бакай наголосив: "Андрій Теперик у 20 років підписав контракт на проходження військової служби. Він любив свою державу та з гідністю і честю виконував свій обов'язок".
Андрій служив у 92-й окремій механізованій бригаді старшим солдатом. Загинув 10 квітня під Золотим. У хлопця поцілив ворожий снайпер. Для побратимів це вже друга втрата від початку місяця.
"Він був на позиції, ніс службу, поглянув на стежку, а його вже чергував снайпер. Це могло трапитися будь з ким. Противник активізувався, постійно нас провокує, але ми чітко дотримуємося перемир’я. Це важко, але ж ми – ЗСУ, а там терористична організація", – розповідає заступник командира роти Олексій.
З загиблим воїном попрощалися з усіма військовими почестями. Андрію Теперику було 24 роки. Поховали бійця на сільському кладовищі.
Оксана Нечепоренко, В'ячеслав Кузьменко, Харків, "5 канал"
