Рай для коней. На Харківщині подружжя організувало власну конюшню, де створили майже ідеальні умови для копитних. Тут вони не лише доглядають, а й реабілітують своїх тварин. Коняче щастя на власні очі бачила журналістка "5 каналу" Ксенія Нечепоренко.
У табуні, що належить Ані та Олександру Ніконенкам, Багіра – за старшу. Вона як лідерка відповідальна за пошук води та найсмачнішої їжі. А кілька років тому була майже приречена: її, вагітну, колишній власник тримав на ланцюгу та планував передати на забій.
"Він сказав, що вона неадекватна, вона всіх кусає, і краще до неї не підходити. Але її погляд говорив про інше, про якийсь біль", – каже власниця конюшні Анна Ніконенко.
Багірі таки довелося приділити більше часу, аби вона адаптувалася, розповідає її господарка Анна. Спочатку тварина кусалася, демонструвала характер. Та з часом її прихильність таки вдалося здобути. Нині у денному розкладі кобили – саме час зарядки для хвоста.
Ніконенки – харків'яни, у село вирішили переїхати подалі від міської метушні. Він – архітектор, вона – зі сфери IT. Досвіду догляду за кіньми не мали. Утім, 6 років тому все-таки здійснили мрію. Щоправда, замість одного на подвір'ї з'явився невеликий табун цікавих до всього копитних.
Коні, які мешкають у конюшні Ніконенків, мають вільний простір, тут немає стійл. Тварини постійно рухаються, щось жують та спілкуються між собою. А відпочивають повноцінно – лежачи.
Син врятованої Багіри – Багі виріс у таких умовах. Могутній під 700 кілограмів кінь – дружній та цікавий до усього. Заради уваги до себе – постійно у кадрі.
Нині у конюшні 15 коней, більшість із них мають інших господарів, але через різні обставини тварини живуть тут, а власники сплачують лише за корм. Та приїздять за нагоди з конями поспілкуватися.
Оксана Нечепоренко, В'ячеслав Кузьменко, Харківська область, "5 канал"
