За кілька кілометрів від лінії фронту. Місто Гуляйполе, що на Запоріжжі, потерпає від щоденних ворожих обстрілів. До повномасштабного вторгнення в населеному пункті жили 13 тисяч людей. Зараз там залишається близько 2 тисяч містян. Живуть без світла, водо- й газопостачання. Переважно – завдяки гуманітарній допомозі, яку доправляють рятувальники. Із прифронтового Гуляйполя репортаж журналіста "5 каналу" Дениса Розенкова.
"Залізний врожай" жителька Гуляйполя пані Валентина збирає на своєму подвір’ї майже щодня.
Жінка розповідає, у її рідному місті вже не лишилося жодної оселі, яку б не потрощило ворожим залізяччям.
"Нема такої вулиці, щоб не було щось розбито. У нас теж тут, будинки згорілі, один, другий третій, четвертий. У нас ці дахи ми вже перекривали", – розповідає жителька Гуляйполя Валентина.
До позицій окупантів звідси – менш як десять кілометрів. "Прильоти" можуть трапитися будь-якої миті.
"Це просто вони кладуть пів касети "Градів", куди попаде. Або артилерія, 152 калібр. Незалежно від пори доби, від дня", – пояснює комендант Гуляйполя "Іспанець".
Українські військові стверджують, росіяни закидають місто боєприпасами, просто щоб завдати максимальних руйнувань.
"У них наміри непередбачувані, я раніше думав якусь логіку спостерігати в них, у них логіки нема. Це називається – турбуючий вогонь. А щоб не розслаблялися. Куди попаде. Незалежно, який квадрат Гуляйполя. Чи є там цивільні, чи є будинки, чи є військові, вони не знають. Вони просто стріляють навмання", – зазначає комендант Гуляйполя "Іспанець".
Місцеві жителі, які залишаються в населеному пункті, намагаються зайвий раз не виходити на вулицю. Поспілкуватися приходять лише до Центру незламності. Тут завжди хтось є.
"Тут дуже добре. По-перше, люди можуть зарядити телефони, ліхтарики зарядити. Попити гарячої кави та просто поспілкуватися. Де ще можна таке. І посидіти в тиші, тут не чути вибухів", – розповідає працівниця Центру гезламності Гуляйполя Олена.
Зараз у місті залишається близько двох тисяч жителів. Переважно пенсіонери. Але є і молоді, у кожного своя причина лишатися. Олена не виїжджає, бо доглядає літню родичку.
"У мене тітка 89 років, вона не розуміє, що йде війна. Вона досі вимикач вмикає. Я вимушена тут бути. Є такі люди на вулиці, по двоє. Ми тут живемо, підтримуємо один одного", – зазначає працівниця Центру незламності Гуляйполя Олена.
Світла, газо- та водопостачання в Гуляйполі немає вже давно. Місцеві виживають здебільшого за рахунок гуманітарної допомоги, яку доправляє міська адміністрація, волонтери та рятувальники ДСНС. Окрім продуктів харчування та ліків – везуть і корм для тварин.
Тетяна Василівна – санітарка місцевої лікарні, вдома підгодовує півтора десятка котів та собак.
"Приходять усі. Приходить дванадцять, годуємо дванадцять. Приходить п'ять, годуємо п'ять, варимо каші. Ну, оце щодо гризликів, то да!" – каже жителька Гуляйполя Тетяна Василівна.
Цього разу рятувальники виконали ще одне незвичне прохання місцевих. Привезли книжки українською мовою. Пан Микола запевняє – готовий читати навіть при світлі ліхтарика.
"У нас немає радіо, немає телебачення, ночі довгі, ну й хочеться чогось почитати. Якусь інформацію. Ми книжки, які були вдома, вже по другому разу перечитали", – зазначає житель Гуляйполя Микола.
Мешканці Гуляйполя стверджують: хай би як було важко – витримають. Головне, дочекатися Перемоги.
Денис Розенков, Дмитро Дубіна, Запорізька область, "5 канал"
Читайте також: "Міста немає, одні руїни": в Оріхові люди постійно у підвалах, без світла. Волонтери привозять необхідне людям, ризикуючи власним життям.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.