Переселенці – для переселенців. У Львові відкрили ще один прихисток для українців, які були вимушені тікати від війни. Він працює у форматі хостелу. Там можна мешкати до двох тижнів, а також отримати консультації з юридичних питань та психологічну допомогу. Облаштували прихисток переселенці за кошти міжнародної благодійної організації. Хто є першими мешканцями – знає журналістка "5 каналу" Марта Шикула.
Від початку повномасштабного вторгнення Львів прихистив понад 200 тисяч переселенців зі східних та південних областей України. До міста досі прибувають евакуаційні потяги. Щодня від війни тікають сотні українців.
Втомлені та розгублені, у шелтер для переселенців заходить сім’я з Гуляйполя, Запорізької області. Чоловік, дружина та двоє дітей щойно з потяга. Кажуть, через постійні обстріли рашистів жити у рідному місті стало нестерпно.
Поки нові мешканці заселяються, вчителька – переселенка із Запоріжжя, Яна Павловська проводить онлайн урок.
"Тут завжди є інтернет, мені потрібно це для роботи бо працюю цілими днями, чистенько, гарненько, тепла вода, Тут можна приготувати їсти, дуже добре відношення до нас", – каже переселенка із Запоріжжя Яна Павловська.
Пані Яна разом із 14-річною донькою Дарією у шелтер заселилися першими минулого тижня. Жінка каже, це вже третя їхня евакуація.
"Я працювала з 1-го дня у польській школі з українськими дітьми, я там прожила 2 місяці і повернулася додому, бо я не можу без України. Без своїх дітей. Нещодавно були вибухи недалеко від мого дому, тому трошечки неспокійно жити і ми вирішили з донькою трошечки перепочити і переїхати", – розповідає переселенка із Запоріжжя Яна Павловська.
Прихисток "Безпечне місце" облаштувала теж переселенка. Вікторія Бобринок разом із двома доньками приїхала з Токмака на Запоріжжі ще у лютому торік. Нині це місто під окупацією.
"На початку війни, на 2-й день до нас зайшли війська Росії, і ми зрозуміли, що треба діяти бо було дуже гучно і я зібрала своїх дітей, просто взяла документи, в чому були і виїжджати. Виїжджали складно бо перед тим пройшов бій і все було розрушено", – каже переселенка із Запорізької області Вікторія Бобринок.
Прихисток працює за кошти міжнародного благодійного фонду. Тут створили усі умови для поживання. Комфортні кімнати, кухня, дитячий куток.
Шелтер працює у форматі хостелу. Одночасно тут може проживати 21 людина, але не більше двох тижнів. Переселенці можуть розраховувати на психологічну та юридичну допомоги.
"У валізу все не влазить, тому ми розуміємо що є документи які можуть бути втрачені і ми можемо допомагати відновити документи, скерувати в ті установи де вони можуть їх відновити. Можливо потрібно допомогти з аліментами, соціальними виплатами", – каже переселенка із Запорізької області Вікторія Бобринок.
Шелтер планують розширяти, адже запитів зараз надто багато.
Нині переселенців у Львові зустрічають із десяток волонтерських прихистків, житло надає і місто.
"Це 16 гуртожитків профтехосвіти де до сьогодні ще мешкають люди, є 3 модульні містечка, також в нас є центр незламні матусі для вагітних жінок і ще є 2 окремих прихистку там теж ми розселяємо людей. Через місто Львів пройшло приблизно 5 млн людей, половина з них були транзитом тобто зразу переїжджали за кордон або інші міста", – повідомив заступник керівника управління соціального захисту населення Львівської міської ради Олексій Неділя.
Які б умови не створювали переселенцям – усі мріють про перемогу, щоб якнайшвидше повернутися додому .
"Звичайно хочеться вже побачити свій дім, своє рідне місто зустрітися з друзями", – наголошує переселенка із Запорізької області Ангеліна Бобринок.
Марта Шикула, Євген Радіон, Львів, "5 канал"
Читайте також: Курси масажиста або з англійської: в Одесі для переселенців відкрили сімейний центр
Дивіться також відео за темою: Випрати й висушити речі безкоштовно: у Хмельницькому запрацювала громадська пральня для переселенців
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
