Доїхати до хати Лідії Козоріз зараз ніяк, тож останній кілометр ідемо пішки. За провідника – староста Анатолій Кучменко.
Староста розповідає, хутір Козорізи заснували козаки з однойменним прізвищем у 18 столітті. Чоловік пані Лідії був їхнім нащадком. А тепер хутір вільних козаків – порожній.
Хата Лідії Іванівни тут одна, а до найближчого сусіда 2 км.
Навпроти двору поле, з боків – зарості, у дворі пані Лідії першими знайомляться з нами Пірат і Байкал. На їхній клич виходить господиня.
Лідія Іванівна живе тут відколи вийшла заміж. Дім та подвір'я будували з чоловіком. Так, щоби вистачило на чотирьох дітей і багато худоби. Зараз тут товчуться лише качкИ і кури.
Пенсіонерці 85, але жінка має гектар городу і жоден клаптик не гуляє. А ще обробляє сад.
Щодня прокидається о 5–й ранку і відразу топити плиту – газу на хуторі нема. Не проблема і нарубати дров. Заносить у покривалі або оберемками до хати, каже – це її силові вправи, щоби не старіти. У роботі й бачить таємницю довголіття.
Як попорається, сідає за улюблену справу – вишивати. Вже нашила і собі, і дітям. Схрещує нитки і співає.
Лідія Іванівна постійно жартує і сміється, її обличчя хмурніє, лише коли розказує про дитинство. Батько загинув на війні, тоді ж померла сестра, а після війни мало сама не загинула – пухла від голоду. Все життя жінка працювала на ланці – з досвіту і до смерку була на полі.
"Щоб вам наділили оце 5 або 6 гектарів буряка – ви б там покончалися, або повтікали. Техніка поламалась – а баби працюють", – каже пенсіонерка Лідія.
З любов’ю згадує про покійного чоловіка. Каже, усім би побажала такого щастя і миру, як у їхній хаті. Каже, секрет міцної сім’ї зовсім не секрет – любити.
У гарну погоду пані Лідія сідає на велосипед. Пенсію пошта не возить – далеко, передають дітьми. Продукти везуть теж діти, а перед зимою сама замовляє машину і їде скуповуватись у село. Як треба поміч – дзвонить старості.
В Україні щороку зникають села. За неофіційними даними лише назвами на карті лишилися пів тисячі хуторів та селищ. Козорізи – запевняє пані Лідія, для неї рідна домівка – тож сама тут жити зовсім не боїться і ніколи не погодиться переїхати у місто.
Яна Лимаренко, Олександр Лісовий, Черкаська область, "5 канал"