Як почуваються підлітки, які через війну опинилися в інших країнах? Своїми думками поділилася шістнадцятирічна Маргарита Чикалова з Херсону. Як і десятки тисяч українських дітей, вона разом із мамою виїхала з окупації за кордон. Старшокласниця згадує, як раптово опинилася в іншомовному оточенні, мала продовжити навчання, розповідає, чого боїться і про що мріє тепер. Журналісти "5 каналу" поспілкувалися з дівчиною.
Шістнадцятирічна Маргарита Чикалова читає монолог у виставі "Роксолана". У неї головна роль – української полонянки. Репетиції – у польському театральному гуртку. Для дівчини тутешнє акторське коло – іншомовне, бо вона з Херсону. Маргарита виїхала з мамою два роки тому з окупованого міста.
"Усе почалося 24 лютого. Я не спала у своєму ліжку. Я була у підвалі. Спати в нашій квартирі було дуже небезпечно, тому що вона була в центрі міста, і кожен день, кожну годину російські солдати завдавали ударів. Потім їздили по нашому району. І неможливо було зупинити цей звук, подивитися на них. І разом з мамою ми вирішили поїхати", – розповідає біженка у Польщі Маргарита Чикалова.
Спочатку Маргарита з мамою виїхали до Молдови, потім до Румунії, згодом дістали притулок у Польщі, у місті Гдиня. Старшокласниця опинилася в іншомовному середовищі, але мала продовжити навчання у школі. Нині згадує – було дуже важко.
"Два місяці ходила на курси польської. Це мені трохи допомогло у житті і навчанні. Але для спілкування не вистачало. Мої однокласники мешкають тут від народження . і було важко знайти спільну мову чи порозумітися", – зазначає біженка у Польщі Маргарита Чикалова.
А майже через рік життя у Польщі родина Маргарити дізналася, що росіяни зруйнували в Херсоні їхню квартиру в багатоповерхівці. Дівчина побачила фото свого будинку у новинах.
"Я подивився на свій телефон і побачила повідомлення. Там було кілька фотографій, у тому числі одна з моєї квартири, якої вже немає. І почала плакати, сильно плакати, тому що в той момент я зрозуміла що все, що у мене було, усе, що мене підтримувало, усе, у що я вірила просто зникло. Це просто зникло, дому немає, нічого не залишилося", – розповідає біженка у Польщі Маргарита Чикалова.
Із довоєнного життя в Україні Маргариті і мамі залишився фотоальбом. А ще учнівський квиток з української школи. Із колишніми однокласниками Маргарита вже майже не спілкується.
"Кожен має своє життя, свої проблеми, різні друзі. І звичайно, це нормально, що особисті зустрічі відіграють набагато більшу роль у їхньому житті, ніж розмови по телефону. У них просто немає часу. я залишилась сама", – зазначає біженка у Польщі Маргарита Чикалова.
Заняття з акторської майстерності в польському місті повернули до життя, розповідає дівчина. Вони допомагають долати страхИ, а отже звільняють від скутості та ізольованості.
"Це одне із кращій рішень в моєму житті, бо це мені допомогло вийти з того стану, вийти з депресії. І, звичайно, театр допомагає мені ще й проявити свої емоції. Це безпечне місце, яке мені подобається. Деякі люди кажуть, що дім – це не місце, де ти живеш, а дім – це місце, де тобі добре, і мені добре на сцені, з близькими людьми. Це мій дім", – пояснює біженка у Польщі Маргарита Чикалова.
Через російське вторгнення втратили плани, мрії, друзів і домівки десятки тисяч українських підлітків. Хоча деякі і призвичаїлися до нового життя на чужинІ, багато хто, як Маргарита, ще бореться з тривогою, гнівом і відчаєм, а також із відчуттям невизначеності, розмірковуючи над можливістю одного дня повернутися в Україну, коли війна закінчиться.
"Я почувалася б краще, коли б жила нормальне життя, яке не порушила війна. На своїй землі, у країні, яку я люблю, де я народилася, і мовою, яку знаю найкраще. Звичайно, я хотів би її мати як було, але не повертається. І краще жити далі і більше не думати про те, що було, а просто почати нове життя", – наголошує біженка у Польщі Маргарита Чикалова.
За дослідженнями Світового банку, через російське повномасштабне вторгнення за межі України виїхали і залишаються за кордоном майже шість мільйонів українців.
Читайте також: Зроби собаку щасливим: у Вінниці притулок пропонує людям стати опікуном для песиків, не забираючи їх додому – сюжет.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
