Юлія у свої 25 керує взводом управління артилерійської батареї. Своєю командою вона здатна підняти до бою потужну техніку та декілька десятків кремезних чоловіків.

До війська Юлія прийшла 2018-го. Служила медиком артилерійського підрозділу. Відбувши кілька ротацій на передовій, вирішила стати офіцеркою та вступила до Львівської Академії Сухопутних Військ.

"Коли я йшла вчитися, ніхто не знав на кого. Ми всі думали, що медик перекваліфікується і вийде лейтенантом. Але вийшло так, що там були або артилерія, або піхота, або танкісти. Тут вибору не було. Прийшла з артилерії. Пішла назад в артилерію", – каже військовослужбовиця ЗСУ Юлія. 

Найтяжчим, зізнається молодша лейтенантка, було побороти внутрішній дискомфорт, щоб керувати старшими чоловіками.

"Є чоловіки, які мені в тати і дідусі годяться. Їм вже по 60 років. Пройшли бойовий досвід з 14 року. А тут прийшла я, яка рік вивчилася і пішла командувати. Боялася того, що вони не приймуть мене, бо я була, або мала, або медик, бо це був позивний у мене. А прийняли дуже добре", – згадує Юлія.

Командний голос Юлії – чіткий і тихий. Проте підлеглі його добре розуміють і виконують поставлені задачі. Так само, як і її чоловік, з яким разом служать.

"Моя задача – бойова задача підрозділу. Щоб він виїхав, навівся і стрільнув. А її взвод управління, це визначення цілі, розрахунок цілі. Подача команди на батарею. Тобто я від неї приймаю задачу і виконую", – каже армієць Олександр. 

Разом з Олександром і Юлією служить лікарка Катерина. Жінка родом із прифронтової Попасної. Підписати контракт вирішила, переживши життя в окупації та бої за рідне місто.

"Страх! Сильний страх! Все боялись! Сиділи по подвалах і довго не виходили. Убивало і в місті і на зупинках у нас убивало багато. Не було світла, газу, зв'язку, вишки, все побито, розбито кругом", – розповідає військослужбовиця Катерина. 

Вікторія – теж бойовий медик. Служить у піхоті. За її плечима три складні ротації на передовій. Не раз доводилося рятувати життя під обстрілами і буквально витягувати побратимів із того світу.

"І по кількості людей було багато, і поранення були тяжкі. Коли на адреналіні, то воно набагато легше виходить. Головне бути зібраним. Із твердою головою. Знати що робити куди і як", – каже Вікторія. 

Нині у Збройних силах служить майже 58 тисяч жінок-військовослужбовиць. З них близько 10 тисяч брали участь у бойових діях на сході. Понад 200 – нагороджені вищими держаними відзнаками. 10-ро – посмертно.

Вікторія Ковальова, Олександр Лахтін, Сергій Могилевич, Луганська область, "5 канал"