ЗМІ
ЗМІ 5 канал

Запобігання фейкам чи забаганка Зеленського: для чого хочуть розробити "медіакодекс" та як реагують ЗМІ – сюжет

Читайте по-русски
Під час засідання профільного комітету мають обговорити зміни, які стосуються усіх ЗМІ – концепцію так званого медіакодексу

Свобода слова за правилами. Сьогодні на засідання парламентського комітету у Верховній Раді мали представити концепцію нового медіакодексу – головного законопроєкту, який регулюватиме роботу телебачення, радіо, друкованих та інтернет-видань. Утім, засідання перенесли. Очікується, що після презентації ще до грудня "Слуги народу" розглянуть його у сесійній залі. За маніпулювання суспільною думкою журналістів планують притягувати до адміністративної, а то й кримінальної відповідальності, а збиткові медіа закриватимуть. Як відреагували журналісти на нову законодавчу ініціативу – у сюжеті журналіста "5 каналу" Лесі Головатої.

Із заголовків "Української правди" майже два десятиліття починають свій день як звичайні читачі, так і колеги-журналісти. Інтернет-видання, засноване Георгієм Гонгадзе, за день продукує десятки новин, аналітичні лонгріди та ексклюзивні інтерв'ю. Без помилок не минається, але медійники "УП" після тривалих дискусій домовилися про 8 базових правил, якими керуються у своїй роботі.

Головний редактор "Української правди" Севгіль Мусаєва-Боровик говорить: "Ми відповідаємо за точність інформації, відповідаємо за свої помилки, шануємо різноманітність думок, керуємося суспільними інтересами, поважаємо приватне життя, гарантуємо анонімність джерела інформації, ми стоїмо на захисті прав людини, цінуємо та захищаємо свою незалежність".

Новину про президентський указ щодо розробки стандартів новин редактори "УП" дали великими літерами. Бо обурені і вважають ініціативу Зеленського набором нісенітниць. Головна редакторка певна: президент як колишній актор тяжко переживає критику на свою адресу: "Зеленський як президент, який дуже залежить від цього хорошого ставлення до себе з боку людей, він на це дуже сильно реагує. Він вважає, що проблема не в тому, що він робить щось не так, або десь помиляється, або ну просто це нормальна історія – критикувати владу, а що проблема в медіа".

Про підготовку законопроєкту, який посилюватиме відповідальність медіа за маніпулювання суспільною думкою, уперше повідомив профільний міністр під час парламентських слухань щодо безпеки журналістів.

Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський сказав: "Введення як адміністративної, так і кримінальної відповідальності за маніпулювання. За замовлення маніпулювання, за здійснення такого маніпулювання. Я розумію, що надважливе завдання держави – вибудувати цей баланс між захистом свого інформаційного простору та захистом свободи слова".

ЗМІ
ЗМІ
ЗМІ
ЗМІ

Інформаційний відбиток дня. Щодня в цьому ньюзрумі створюють репортери суспільного мовника, який об'єднав та реформував найстаріші державні телеканали та радіостанції. До об'єктивності матеріалів "Суспільного мовлення" в медіаекспертів претензій немає. Попри фінансування, точніше недофінансування з бюджету, жоден високопосадовець не може впливати на редакційну політику, ухвалену колективом.

Федір Скрипник, виконавчий продюсер новин на "UA: Cуспільне мовлення", каже: "Я взагалі не хочу бачити цей документ. Коли редакція сама визначає, за якими стандартами вона працює, це не страшно, коли хтось із влади починає говорити про те, що треба працювати ось так, – тут уже є сумніви з приводу класності".

Ще одну новацію від "Слуг народу" проанонсував колишній топ-менеджер каналу "1+1", а нині – чільник парламентського комітету з питань інформаційної політики, "слуга народу" Олександр Ткаченко. Більшість приватних медіа є збитковими, тож власники мають важелі впливу на журналістів. Ткаченко планує змусити їх заробляти на рекламному ринку.

"Якщо, наприклад, упродовж трьох років ЗМІ є постійно збитковим, напевно, є шанс застосування певних санкцій. Так, можливо, в результаті в нас стане менше ясравих шоу, безлічі серіалів, і безлічі інформаційних каналів", – сказав Ткаченко.

Це коментує Севгіль Мусаєва-Боровик: "Дивно чути це від Ткаченка, який був менеджером приватного каналу, який є дотаційним. Ринок рекламний український є дуже маленький, а медіа в нас багато, і розподілити порівну цей пиріг просто неможливо".

Телеканали – це дорогі медіаіграшки для олігархів, тож власники легко обійдуть цю законодавчу пастку, вважає медіаексперт, голова наглядової ради "UA: Cуспільне мовлення" Світлана Остапа: "За документами вони зроблять так, що будуть прибутковими. Скільки підприємств у пана Ахметова? Уявіть собі, от кожне підприємство буде давати рекламу на телеканал, замовляти рекламу або в Коломойського – те саме. І таким чином, знову ж таки, невеличкі медіа, які захочуть працювати в ринкових умовах, не зможуть працювати".

Наразі в парламенті створили тимчасову спеціальну комісію, щоби визначити власників телеканалів, які в умовах гібридної війни в Україні підіграють російській пропаганді. А от уже під час засідання профільного комітету мають обговорити зміни, які стосуються всіх ЗМІ – концепцію так званого медіакодексу.

Леся Головата, Анна Кудрявцева та Орест Пона, "5 канал"

Попередній матеріал
Швидкісні патрульні катери "Айленд" стали на озброєнні ВМС – які завдання виконуватимуть
Наступний матеріал
Пресконференція міністрів закордонних справ України та Австрії – відео