Соціологічне опитування, проведене напередодні повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року, свідчило, що лише 12% громадян знали їх зміст. 21% українців були цілковито не знайомі зі змістом Мінських домовленостей, але при цьому 63% вважають, що їх потрібно переглянути.
У партії "Європейська Солідарність" нагадують, що Мінські домовленості це: Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, Мінський меморандум від 19 вересня 2014 року та Мінський комплекс заходів від 12 лютого 2015 року.
Ці угоди були досягнуті у вкрай складній ситуації, в якій на той час перебувала Україна. Армія нашої країни була практично знищена стараннями агентів москви в оточенні януковича.
Але навіть в цих умовах влітку 2014 року українські Збройні сили України були близькі до повного очищення своєї території від незаконних збройних формувань. І тоді росія застосувала свої регулярні війська і здійснила відкрите вторгнення в Україну.
Наприкінці серпня – на початку вересня 2014 року, зокрема, після обстрілу російською артилерією українських підрозділів (міжнародні організації мають докази), вторгнення російських регулярних підрозділів на територію України поблизу Іловайська (за даними іноземних дослідників, Військової прокуратури України, Генштабу та очевидців), боїв за Савур-Могилу, склалася критична ситуація, що могла перерости у широкомасштабну агресію росії і загрожувала втратою Україною свого суверенітету та незалежності.
Тоді ЗСУ втратили до 80% усієї техніки, росія взяла під контроль понад 400 кілометрів нашого кордону. Фактично, дорога для "коридору на Крим" була відкрита. Маріуполь і Запоріжжя опинилися перед загрозою захоплення, а росія ясно показала, що готова активно діяти не тільки в Криму, але й на сході України.
У цій ситуації Україна виграла головне: час на підготовку.
На той момент домовленості були вигідними саме Україні, адже передбачали, зокрема:
- негайне припинення вогню;
- відведення важкого озброєння з підтвердженням від ОБСЄ;
- обмін полоненими;
- відновлення контролю над кордоном;
- виведення іноземних військ і техніки з Донбасу.
До лютого 2022 року Мінські домовленості залишалися фактично єдиною узгодженою основою для санкцій, перемовин та роботи Нормандського формату. В ЄС наголошують, що санкції проти росії напряму пов'язані саме з повним виконанням Мінських угод. Тобто, вони можуть бути зняті лише після повного встановлення контролю Україною над своїм кордоном з росією.
Про це йдеться у висновках Європейської ради (ключового органу ЄС у зовнішній політиці), ухвалених у березні 2015 року: "Дотримання обмежувальних заходів проти російської федерації… має бути чітко прив'язане до повного виконання Мінських угод".
"Мінськ" згадується також в останньому рішенні Ради ЄС щодо продовження санкцій. Те саме – у рішеннях США, ухвалених після "Мінська-2".
росія хотіла показати, що вона готова зупинити збройне втручання в обмін на скасування санкцій за окупацію Криму. Але намагаючись примусити Україну, путін сам потрапив на гачок.
Із західними союзниками України було узгоджене вигідне для нашої держави тлумачення Мінських домовленостей: насамперед повинні були бути виконані безпекові домовленості – повне припинення вогню, відведення усіх формувань, виведення їх за межі кордону і повне відновлення Україною контролю над усім українсько-російським кордоном.
Саме Мінські домовленості продемонстрували всьому світу, що з путіним неможливо домовлятися, адже він не дотримується угод. Невиконання росією домовленостей і стало головною підставою для застосування і поступового посилення міжнародних санкцій щодо агресора.
І головне, що при цьому Мінські угоди не передбачали жодних територіальних втрат для України, а навпаки – повернення їх мирним шляхом.
Самі по собі Мінські домовленості розглядалися Петром Порошенком лише як інструмент стримування росії, запровадження щодо неї санкцій та спосіб отримати час для зміцнення обороноздатності країни.
Тоді Україна активно використовувала цей шанс. Було фактично з нуля відроджено ЗСУ, розпочалося їх реформування за стандартами НАТО і переозброєння. Тож до 2019 року українська армія стала однією із найсильніших у Європі.
Штатна чисельність ЗСУ на 1 січня 2014 року становила 165 500 осіб. З них 120 900 військові, решта – цивільні. Штатна чисельність ЗСУ 2018 року налічувала вже 250 000 осіб. З них 204 000 військові та 46 000 – цивільні.
З 2014-го до 2018 року у Сухопутних військах було додатково сформовано та розгорнуто 6 механізованих та мотопіхотних бригад, 1 гірсько-штурмову бригаду, 2 артбригади, 2 зенітно-ракетні полки. З 2014 року кількість бойових частин Збройних сил зросла з 99 до 143 на кінець 2018 року.
Станом на березень 2019 року укомплектованість ЗС України основними зразками озброєння і воєнної техніки склала 85%, а Об'єднаних сил – 99%.
Тільки 2018 року авіаремонтні заводи Укроборонпрому оновили і модернізували близько 50 літаків і гелікоптерів, "Укроборонпром" передав у війська близько 2500 одиниць високоточної зброї – протитанкового озброєння – "Стугна", "Корсар", "Бар'єр", а також ракети виробництва КБ "Луч". З 2015 року ЗСУ отримали понад 300 розвідувальних БПЛА "Лелека-100".
У 2019 році загальний бюджет безпеки та оборони, куди зараховують усі силові відомства, склав аж 210 мільярдів гривень – понад 5% ВВП країни.
2014 року, під час зняття зі зберігання озброєння та військової техніки виявилось, що фактичний рівень справності озброєння і воєнної техніки виявився на 40-45% нижчим від документного (88%). До 50% зразків потребували додаткового технічного обслуговування та поточного ремонту через фізичне старіння. До того ж за період АТО з 2014 по першу половину 2016 року бойові пошкодження отримали 2576 одиниць бронетанкового озброєння та техніки. З них 391 одиниця не підлягала відновленню та була втрачена.
А вже 2019-го новій владі дісталася сучасна натівська армія, з унікальними українськими розробками – артилерійська система "Вільха", ракети "Нептун", "Богдани", "Стугни", "Корсари" та інше.
"З 2019 року Володимир Зеленський так і не спромігся замість Мінських угод придумали чогось кращого. Більше того, нове керівництво країни взяло курс на замирення з агресором, в т.ч. за рахунок національних інтересів України. Де факто "команда Зеленського" почала виконувати Мінські домовленості в послідовності і у спосіб (у модальності) путіна, у той час як перший пункт Мінських домовленостей про припинення вогню так і не виконувався", – наголошують у "Європейській Солідарності".
Уже на початку жовтня 2019 року у низці українських міст пройшли масові протести.
6 жовтня на столичному Майдані пройшло багатотисячне віче під гаслом "Ні капітуляції". Аналогічні, але меншого масштабу виступи пройшли в десятках інших населених пунктів, включаючи ті, що знаходяться біля лінії розмежування.
Проти підписання "формули Штайнмайера" висловилися Львівська, Івано-Франківська обласні ради, міські ради Сум і Кропивницького. 3 жовтня 2019 року Зеленський змушений був навіть звернутися до українців з черговим відеозверненням, в якому запевнив, що "Зрада скасовується. Жодних "договорняків".
Попри це, Мінські домовлені дозволили нам дочекалися до безпрецедентних поставок міжнародної допомоги в летальній зброї. І саме завдяки їй ЗСУ змогли зупинити російський "бліцкриг" у лютому – березні 2022 року.
У грудні 2022 року колишній президент Франції Франсуа Олланд заявив, що Мінські домовленості дали Україні необхідний час для зміцнення ЗСУ, і це зламало плани путіна на перемогу 2022 року.
А у січні 2023 навіть голова мзс росії сєргєй лавров визнав, що Мінські домовленості готувалися, щоб ослабити росію.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться також відео за темою: "Кластерний" план Мінських угод: дорога до миру чи пастка для України
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.