Верховна Рада починає сипатися. Голоси зникають, рішення зависають, а частина депутатів – відкрито говорить про "втому" та бажання скласти мандат. Володимир Зеленський відповідає гостро: або працюєте, або на фронт. У "Слузі народу" інформацію про масові виходи заперечують. А в самому парламенті кажуть: проблема глибша: немає нормального діалогу між владою і депутатами. Що насправді відбувається у Верховній Раді і чи може політична криза вплинути на рішення під час війни? - розповіла журналістка "5 каналу" Марта Шикула.
Верховна Рада, яка на початку повномасштабної війни працювала як злагоджений механізм – нині буксує. Ключові голосування провалюються. Рішення, від яких залежить міжнародне фінансування і рух до ЄС – зависають. І це вже не про окремі конфлікти чи саботаж. Йдеться про системну проблему – відсутність стабільної більшості. Формально вона існує. Фактично – голоси доводиться збирати під кожне рішення.
"Розвалилася не лише монобільшість, що сталося ще кілька років тому, а й та неформальна більшість "Слуги народу", ОПЗЖ і низки депутатських груп, яка дозволяла ухвалювати ті чи інші рішення. З цієї точки зору, на мою думку, слова Володимира Зеленського радше призвели до посилення внутрішніх центробіжних процесів у фракції "Слуги народу", – заявив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
Тобто парламент більше не працює як єдина політична команда. Замість цього – ситуативні союзи, переговори "під голосування" і залежність від депутатських груп. І навіть цього вже недостатньо, кажуть аналітики.
"За умови такого слабкого внутрішнього ядра у фракції "Слуга народу" навіть підтримка депутатських груп об’єктивно не рятує ситуацію. Хоча окремі голосування, як ми бачили, все ж набирають підтримку зали – парламент не може перебувати у стані постійної стагнації і має працювати. Водночас, якщо не буде врегульовано питання всередині самої монокоаліції, іншого варіанту, ніж переформатування роботи парламенту, фактично не залишається. При цьому не можна виключати сценарію, за якого навіть після припинення де-юре існування монокоаліції – через вихід окремих депутатів чи їх виключення і відповідні публічні заяви – уряд може залишитися незмінним", – пояснив політолог і голова Центру аналізу та стратегії Ігор Чаленко.
Частина депутатів хоче скласти мандати. Йдеться не про одиниці – за оцінками самих парламентарів, таких може бути кілька десятків. Причини – втома від постійного навантаження, відповідальність за непопулярні рішення і відсутність реального впливу на процеси. А ще страх перед антикорупційними органами.
"Президент замість того, щоб працювати з політичною партією як суб’єктом процесу, починає суб’єктивізувати ці речі. Це наслідок того, що, як неодноразово говорилося, так звана політична система, в якій є політичні партії, відповідні органи партії, лідерство в партії, регіональні організації – усе це є мертвим. Цікаво, чи думали ці люди, коли давали згоду балотуватися, що їм доведеться працювати? І це якраз відповідь на питання, що собою являє політична сила "Слуга народу", як формувалися ці списки і що це за політична партія в політичному спектрі. Вона пройшла катастрофічну ідеологічну ломку всередині. І не диво, що все закінчилося тим, що в заявах, чи принаймні в риториці, звучить: нам мало платять, а роботи дуже багато. Те, що це важка праця, треба було розуміти тоді, коли давали згоду балотуватися", – сказав дипломат і політик Роман Безсмертний.
Те ядро, яке мало забезпечувати стабільні голоси, скоротилося майже вдвічі. І це означає, що навіть контроль із Банкової більше не гарантує результату. Президент відреагував категорично: або працюєте у парламенті, або йдете на фронт. Тільки чи доречна така заява. Попри і так непросту ситуацію з мобілізацією, Президент вирішує лякати нардепів армією.
"Одна велика проблема, як на мене, про яку мало говорять, що виходить так, що зі слів Верховного головнокомандувача, служба в ЗСУ, мобілізація – це є покаранням. Мовляв, якщо ви не хочете працювати тут, то відправитись на війну", – додав Олександр Леонов.
Опозиція говорить прямо: монобільшості вже немає – а отже, має змінитися вся модель роботи парламенту. Йдеться про створення нової коаліції з кількох політичних сил, яка візьме на себе відповідальність за рішення і сформує новий уряд.
"Немає монобільшості, є криза монобільшості, але це не означає парламентську кризу. Тому що парламент, за великим рахунком, має зібратися і нести відповідальність до кінця під час дії воєнного стану. А це означає, що потрібно сформувати нову коаліцію, яка формуватиме новий уряд і нестиме відповідальність за дії виконавчої гілки влади – вже як уряд, у якому будуть представники різних політичних сил, а не так, як є зараз. Коли монобільшість розвалюється, виконавча гілка влади є повністю продуктом цієї монобільшості – вона контролює і робить те, що їй заманеться. У такий спосіб можна дійти до поглиблення кризи, коли і законодавча, і виконавча гілки влади – тобто і парламент, і уряд – демонструватимуть неспроможність адекватно діяти в умовах війни. І це є неприпустимим. Це має бути політична відповідальність і президента, і його фракції "Слуга народу", – зауважила Ірина Фріз, народна депутатка від “Європейської Солідарності.
Також політолог і голова Центру аналізу та стратегії Ігор Чаленко сказав:
"Ми бачимо соціологію: нинішній склад парламенту не відповідає політичним настроям українського суспільства. Тому варто виходити з технократичної позиції і формувати роботу парламенту не стільки за квотним принципом чи логікою "коаліція – меншість", а шукати інші варіанти. Парламент і парламентаризм в Україні потрібно зберегти. Іншого варіанту, окрім нормальної дискусії та приведення його до ладу, немає, адже це питання виживання України. Ми розуміємо, в яких умовах живемо. У кризові моменти саме парламент завжди був тим ядром, на якому будувалася вся система".
Водночас у самій владі визнають: без нормального діалогу ситуацію не вирішити. Нардеп Федір Веніславський називає заяви про фронт політичними і каже – потрібен системний діалог між парламентом, урядом і Офісом президента. Бо без стабільної роботи парламенту зависає міжнародне фінансування, гальмується рух до ЄС та падає довіра партнерів. І головне – держава втрачає швидкість ухвалення рішень. А під час війни це критично.
Марта Шикула, "5 канал"
Нагадаємо, Володимир Зеленський заявив, що під час воєнного стану народні депутати повинні служити державі – або працюючи в парламенті, або на фронті. Тим самим він прокоментував можливість змін до законодавства щодо мобілізації.
Читайте також: слова Зеленського щодо мобілізації нардепів некоректно інтерпретували – Арахамія.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
