Українські дипломати і високопосадовці доволі стримані були у своїх оцінках щодо висунутих Росією вимог. Тільки після оприлюднення офіційних заяв з боку чільників НАТО та США наважилися коментувати ситуацію. Що робити Україні далі, як реагувати на випади Росії і до чого нам готуватися, думки дипломатів та військових збирала журналістка "5 каналу".
Забути про надання членства країнам із колишнього Радянського Союзу, відмовитися від будь-якої військової діяльності на території України та жодних військових баз у країнах колишнього СРСР, які не є членами Альянсу. Наприкінці тижня Росія видала НАТО чергову порцію своїх захцянок. З відповіддю не забарилися в НАТО і Білому домі. Українська ж владна верхівка й дипломати – в очікуванні.
"Щонайменше українські дипломати та керівництво країни могли б долучитися до заяви, яку відповідно оприлюднили посадовці Білого дому. Стало вже системою, ми постійно зволікаємо з оцінкою, чекаємо на оприлюднення позиції партнерів або навіть противника, а лише після цього виступаємо", – сказав народний депутат від фракції "Європейська Солідарність" Михайло Забродський.
Водночас ексміністр закордонних справ вважає: країни-партнерки могли б вдатися до суворіших заходів. Однак поки що не поспішають.
"Якщо б у Заходу була політична воля, він би мав відповісти ультиматумом на ультиматум і сказати, що Путін, або буде так, або ти йдеш дуже далеко, і ми починаємо дивитись на твої активи, твого оточення", – зауважив міністр закордонних справ України (2014-2019) Павло Клімкін.
Про російські активи та міжнародні санкції для Росії говорив цього тижня президент України Володимир Зеленський. Вважає це необхідним, аби запобігти посиленню ескалації з боку Росії. Однак про вимоги країни-агресорки щодо НАТО на його ресурсах чи Міністерства закордонних справ – ані слова. Водночас свою оцінку подіям висловив один із лідерів країн "Люблінського трикутника" – президент Польщі.
"Найбільша помилка – погоджуватися на шантаж. Ми маємо посісти сильну позицію і не приставати на ці вимоги, і саме так має поводитися НАТО, бо інакше вони підуть далі", – наголосив президент Польщі Анджей Дуда.
Експерти переконані: Україна має відповісти на ультиматум країни-агресорки, а не чекати, поки за неї це зроблять інші.
"Для нас небезпечна ситуація, нам потрібен інший підхід. Треба припинити говорити гаслами та слоганами. В цій ситуація потрібна чесна розмова про те, що ми хочемо і можемо. Ми 4 місяці говоримо про загрозу, але не збільшили військовий бюджет і на закупівлю озброєнь", – додав Павло Клімкін.
Народний депутат від фракції "Голос" Роман Костенко запевнив: "Заяви мають бути України. Заява НАТО була, що це справа України і НАТО, куди нам рухатись. І наш міністр закордонних справ казав, що ключі від НАТО лежать в кількох європейських країнах. Нашому дипломатичному корпусу МЗС і президенту треба робити все, щоб домовлятися з усіма 30 країнами".
Домовлятися почали під час саміту "Люблінського трикутника", що відбувся в резиденції "Синьогора" на Івано-Франківщині. Там лідери трьох країн – Польщі, України та Литви підписали спільну декларацію підтримки членства нашої держави в Євросоюзі та НАТО. Усі троє запевняють: ніхто не може ставити ультиматумів щодо української євроінтеграції. Жодні відповіді на ультиматуми Росії не будуть дієвими, якщо не зміцнювати українське військо та економіку. Ці ж фактори є одними з ключових для членства в НАТО.
"Сподіватися заздалегідь, що за нас воювати ніхто не буде, постійно будемо мати тиск РФ на наших партнерів, і сподіватися, що навіть якщо Росія вторгнеться сюди, і ми отримаємо багато зброї – не варто сподіватися. В першу чергу на свої сили", – підсумував Роман Костенко.
Олена Рибінська, "5 канал"
Читайте також: Росія погрожує розміщенням ядерної зброї у Білорусі, якщо НАТО відмовиться обговорювати її вимоги щодо безпеки
