Заступник голови Офісу президента виступає всупереч позиції міністра оборони та головкома ЗСУ. Таку думку висловив журналіст та воїн ЗСУ Юрій Бутусов.
"Сьогодні комітет по обороні Верховної Ради розглядає законопроєкт про військову поліцію, прикінцеві положення, і документ або остаточно його поховають, вихолостивши суть, або станеться диво", – пише Бутусов.
За його словами, в усіх без виключення країнах НАТО правопорядок у військах забезпечує спеціальний правоохоронний орган – військова поліція, яка підпорядковується головнокомандувачу армії, з метою забезпечення виконання військових рішень та боротьби зі злочинами серед військових. Але цього нема в Україні, бо наша Військова служба правопорядку виконує виключно адміністративні функції, а для кримінальних розслідувань повноважень не отримала.
"Розмови про створення військової поліції безрезультатно йшли за президента Порошенка – закінчилось нічим. Але 2021 року президент Зеленський підписав указ № 473 "Про стратегічний оборонний бюлетень України", який передбачав створення військової поліції", – пише журналіст.
За словами Бутусова, на виконання указу 15 лютого 2022 року 34 народних депутати "Слуги народу" подали законопроєкт 6569-1 "Про військову поліцію". Спочатку там було передбачено надання усіх необхідних повноважень.
"Цей законопроєкт повністю підтримали міністр оборони Олексій Резніков та головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Але раптом "слуги народу" почали цей законопроєкт гальмувати. Замість голосування створили аж у вересні 2022-го робочу групу, запросили туди військових, юристів, які воюють на фронті, і усі військові заявили – треба негайно ухвалювати та створити на базі ВСП повноцінну військову поліцію на основі доктрини НАТО AJP –3.21 2019 року", – розповів журналіст.
Бутусов повідомив, що у робочій групі намагались чесно переконати Офіс президента, ось які аргументи наводились у дискусії:
"Запобігання та розслідування кримінальних злочинів в армії здійснюють три структури – ДБР, МВС та ВСП. Нема однієї відповідальної структури, у ВСП повноважень з кримінальних справ нема, усі повноваження у цивільних структур. ДБР не створювалось для виконання функцій оперативно-розшукової діяльності у військах в умовах бойових дій. Спеціалізовані прокурори ніби функціонують, але 2020 року ліквідували військових прокурорів, а цивільні особи не можуть в умовах бойових дій виконувати свої обов'язки за призначенням. Військові суди також відсутні. Через повну відсутність військової юстиції на фронті відбуваються некеровані процеси – на гауптвахті одного із прифронтових підрозділів ВСП перебуває під вартою приблизно до батальйону особового складу. Відповідно до офіційних відомостей, 2022 року зареєстровано 13 583 військових кримінальних правопорушень, за якими у 2587 (19%) повідомлено про підозру і 2167 (16%) спрямовано до суду. Показник реальної кримінальної репресії майже удвічі менший, ніж загалом по державі, це показує низьку ефективність системи. Це тільки статистика воєнних злочинів, а є ще великий масив інших загальнокримінальних злочинів, скоєних військовослужбовцями, за якими окрема статистика по суб'єктах не ведеться. Військова поліція не повинна підмінити ДБР, а повинна розвантажити ДБР від невластивих функцій. Досудове розслідування та оперативно-розшукова діяльність щодо військових має бути в руках військових на базі ВСП. Створення замість військової структури чергового цивільного органу влади призведе до зайвих витрат бюджету та призупинення роботи ВСП, що в умовах воєнного стану є диверсією".
На його думку, рішення саботувати законопроєкт запроваджує безпосередньо заступник голови Офісу президента Олег Татаров. Міністр оборони Резніков намагався захистити законопроєкт. Але так тихо, щоб ніхто не почув, бо у Татарова великі ДБР, БЕБ, МВС, а у Резнікова – маленькі яйця по 17 гривень
"Татаров сильніше. На словах він вдуває у вуха Зеленського, що не можна перед виборами посилювати найпопулярнішу фігуру в Україні – Залужного. А насправді Татаров хоче зберегти під своїм контролем усю правоохоронну діяльність, бо в нього такі повноваження, яких жоден силовик ні при Януковичу, ні при Порошенку не мав взагалі. Звичайно, що оскільки Залужний далеко, а Татаров на доповідях щоденно, то його думка щодо військової поліції перемагає. Ну, і на кожного депутата в нього збирається компромат", – вважає Бутусов.
Журналіст переконаний, що саме тому ніякі посилання на стандарти НАТО не працюють. Бо Татаров – адвокат та партнер Андрія Портнова, тіньового куратора судової влади України, який зараз перебуває у Москві, і поступатися повноваженнями вони не збираються нікому.
"В мене запитання до депутатів одне – ви для армії працюєте, чи для Татарова? Ви ж не Залужному маєте дати військову поліцію, ви армії має дати військову поліцію, армії, яка вас захищає, та завдяки якій ви роками сидите та витрачаєте час та гроші платників податків. І не думайте, що про тих, хто саботує закон суспільство забуде", – резюмує Бутусов.
Нагадаємо, Татарова підозрювали в даванні хабаря експерту в справі розкрадання майна Нацгвардії на 81 млн грн. У грудні 2020 року НАБУ відзвітувало, що повідомило чиновнику про підозру. Хоча цей процес і затягнувся через раптову зміну прокурорів у справі. Водночас Офіс генпрокурора на чолі з Іриною Венедіктовою забрав у бюро справу та віддав її до СБУ, яку тоді очолював Іван Баканов.
Президент Володимир Зеленський призначив Татарова заступником голови Офісу президента 5 серпня 2020 року. Проти призначення виступила ініціативна група постраждалих під час Революції Гідності. Річ у тім, що Татаров під час подій Євромайдану працював у Міністерстві внутрішніх справ і відбілював жорстокі дії правоохоронців.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.