"Ні розпродажу української землі!" – сьогодні скандували під Верховною Радою. Кілька сотень мітингувальників прийшли під будівлю парламенту. Кажуть – не згодні з нормами законопроєкту, який скасовує мораторій на продаж сільгоспземель. Вважають, що документ дозволить продавати українські чорноземи іноземцям та утримувати в одних руках понад 200 тисяч гектарів землі. На мітинг під парламент вийшли і прихильники вільного ринку землі. Вони стверджують: якщо мораторій скасують – земля подорожчає і селяни від того лише виграють. Репортаж Ганни Рибалки.
Зранку під будівлею парламенту зійшлися два мітинги. Одні – вимагають відкрити ринок землі. Інші вважають – мораторій на продаж угідь слід продовжити. Надія Радкевич – власниця земельного паю з Білої Церкви. Побоюється, якщо законопроєкт про ринок землі ухвалять – свою ділянку може втратити.
"Поки продовжити мораторій. Тоді провести референдум, чи хочуть селяни? Щоб не вирішували отут во, що робити з землею. Вони не знають, що таке земля", – переконана власниця паю.
Ще 18 жовтня парламентський комітет з питань аграрної та земельної політики рекомендував депутатам взяти за основу проєкт №2178-10. За ним – купувати українські чорноземи юридичним особам, кінцевими бенефіціарами яких є іноземці, забороняється до 1 січня 2024 року. Водночас це табу не поширюється на агрокомпанії, які працюють в Україні вже понад три роки та оформили землю в оренду або в тривале користування.
Також, за проєктом закону, іноземці можуть володіти українською землею, якщо отримують її у спадок. У цьому разі протягом року ділянку треба продати. Є обмеження і для українських аграріїв – у власності одного підприємства може бути не більш як третина земель у межах громади. У межах області – не більше 8 відсотків. У межах України – не більш як пів відсотка.
Фермер зі Львівщини Володимир Онисько обробляє два десятки гектарів землі. Чоловік переконаний – якщо землю дозволять продавати та купувати – на полях господарюватимуть лише агромагнати.
"Такі фермери, які мають 20 і трошки більше землі, вони просто не зможуть викупити тої землі, яку винаймають у користування. Ми не маємо стільки грошей, щоб конкурувати з олігархами. 200 тисяч гектарів і 20 гектарів – це великі речі. То є слон і мишка", – переконує фермер.
Натомість з іншого боку ратують за відкритий ринок землі.
"Якщо ми говоримо про максимальну ліберальну модель, то в наступні 10 років вартість паю може зрости до показника 5600 доларів за один гектар", – зауважує Дмитро Ливч, голова ГО "Асоціація вільних землевласників".
Щоби донести свою правду, учасники акції заходять на територію своїх опонентів. Натякають – прихильники скасування мораторію приїхали на мітинг за гроші.
Земельні пристрасті киплять і в сесійній залі. Попри те, що законопроєкт за скасування мораторію з порядку денного у вівторок зняли, три фракції – "Європейська солідарність", "Опозиційна платформа – За життя", "Батьківщина" та група "За майбутнє" заявили – скасування мораторію не підтримують.
"Сьогодні і великі спекулятивні корпоративні структури глобального світу визначили землю як основний товар, який вони хочуть скуповувати, маючи у своєму розпорядженні трильйони. І тому ні в якому випадку не можна сьогодні Україні позбавитися цього стратегічного ресурсу", – наголосила голова фракції ВО "Батьківщина".
"Соросам та іншим, чиї загребущі руки тягнуться до землі України, я хочу сказати: ви прорахувалися, панове. Не вийде. Хрєн вам, а не земля України, а хто не розуміє російською, я перекладу: дідька лисого ви отримаєте, а не землю України", – заявив Вадим Рабинович.
"Ми за ринок землі, але коли український селянин буде захищений, ціна буде високою, український фермер буде захищений, матиме пріоритет, а ті, хто хочуть скупити землю шматками, площею Ліхтенштейну чи Андорри, не матимуть змоги це зробити", – сказав народний депутат Микола Княжицький.
У "Слузі народу" пояснили – земельне питання тимчасово зняли з розгляду, бо консультуються з іншими фракціями. Повернутися до розгляду земельного законопроєкту депутати можуть уже цього тижня. Якщо його ухвалять – ринок землі запрацює від жовтня наступного року.
Ганна Рибалка, Олексій Іванченков, "5 канал"