Мінські переговори
Мінські переговори Ірина Геращенко / Facebook

Росія як спостерігач і суб'єктний статус ОРДЛО: які документи підписали в Мінську – ЗМІ

Читайте по-русски
За стіл переговорів на рівних саджають Україну і "ЛДНР" – від чого всі ці роки відмовлявся офіційний Київ, наголошує оглядач

У Мінську підписані домовленості про створення органу, яким фіксується суб'єктність ОРДЛО, а Росія в статусі гаранта-спостерігача виявилася нарівні з Німеччиною, Францією та ОБСЄ – про це йдеться в рішенні Тристоронньої контактної групи за підсумками засідання в Мінську 11 березня. Про це повідомляє "Дзеркало тижня"з посиланням на джерело в переговорній групі.

Як зазначено у протоколі, рішення ТКГ про заснування Консультативної ради буде підписано 25 березня 2020 р. після консультацій із представниками ОБСЄ, Франції та Німеччини.

"Основним завданням Ради є здійснення діалогу, консультацій та вироблення пропозицій щодо проектів політичних і правових рішень щодо врегулювання конфлікту відповідно до Комплексів заходів, у тому числі щодо проведення виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей України", – наголошується в рішенні ТКГ.

Мінськ документи
/
Мінськ документи
Мінськ документи
/
Мінськ документи
Мінськ документи
/
Мінськ документи
Мінськ документи
/
Мінськ документи

Згідно з текстом, критерії та порядок призначення членів Ради визначаються Україною, ОРДЛО, Росією, Німеччиною, Францією та ОБСЄ самостійно.

Крім того, зазначається, що Україна, ОРДЛО, Росія, Німеччина, Франція і ОБСЄ не пізніше ніж за 3 робочих дні до дня першого засідання Ради повинні будуть повідомити Спеціального представника Чинного голови ОБСЄ в Україні та в Тристоронньої контактної групі про своїх учасників засідання Ради.

Оглядач Тетяна Сіліна прокоментувала рішення ТКГ: "Перше, що кидається в очі в проекті даного документа – це те, що в т. зв. консультативну раду за стіл переговорів або, пардон,"консультацій", на рівних правах і в рівному статусі саджають представників офіційної України та самопроголошених "ДНР" і "ЛНР". Це те, від чого Київ категорично відмовлявся всі 6 років. І це та помилка, вчинена свого часу Кишиневом у врегулюванні придністровського конфлікту, яку експерти настійно закликали Київ не повторювати".

За її словами, Росія – агресор – за допомогою даного формату отримує підтвердження своєї мантри "настамнєт" і сідає за стіл переговорів як "посередник", а не учасник конфлікту.

"Можна припустити, що наші західні партнери не заперечуватимуть проти подібного формату, бо вони давно давали зрозуміти, що приймуть будь-яке рішення, підтримане Києвом і Москвою: мовляв,"головне, щоб ви домовилися між собою". Також не раз доводилося чути, зокрема, від французької сторони, що Києву так чи інакше необхідно розмовляти з представниками ОРДЛО, і "краще говорити, ніж не говорити", – вважає Сіліна.

Крім того, за її словами, подив і побоювання викликає наявність у тексті формулювання про "необхідність всеосяжного політичного врегулювання конфлікту" і повна відсутність хоча б натяку на необхідність негайного припинення вогню, стійкого "режиму тиші" і забезпечення всіх умов безпеки, необхідних для цього ж політичного процесу. Вона помітила, що ледь згадані в преамбулі проекту рішення ТКГ (без зазначення назв і дат документів) "інші угоди, що становлять пакет Мінських домовленостей" присвячені питанням припинення вогню і виведення іноземних військ з території України.

Москва проштовхує реалізацію політичних пунктів "Мінська", як і раніше, порушуючи всі безпекові пункти. Оглядач припускає, що в нинішній переговорної команді з Банкової вона знайшла вдячних слухачів і реалізаторів своїх ідей, які, можливо, розраховують, що в умовах хайпу навколо наростання небезпеки епідемії коронавірусу "мінська зрада" пройде непоміченою.

Попередній матеріал
Клондайк бруду і мікробів: Важливо знати, як правильно дезінфікувати свій телефон – поради Супрун
Наступний матеріал
Найгірше падіння за 33 роки: світові ринки обвалилися через новини про поширення коронавірусу
Loading...