У 30-ту річницю підписання Будапештського меморандуму Верховна Рада закликала парламенти та уряди іноземних держав і міжнародних організацій підтримати Україну та створити дієві механізми захисту без'ядерних держав. Серед головних вимог – припинити ядерний шантаж росії на Запорізький АЕС та підтримати вступ України до НАТО. Більше дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Ганни Рибалки.
Будапештський меморандум – 30 років потому. Що залишилося за зачиненими дверима? І чи зможе цей документ стати захисним через стільки років, під час повномасштабного вторгнення росії?
Не папірець, а документ, з якого ані Україна, ані росія дотепер не виходили. 5 грудня 94-го – за одним столом Леонід Кучма, Борис Єльцин, Джон Мейджор та Біл Клінтон. Україна, росія, Велика Британія та США підписують угоду. Україна зобов'язується відмовитися від ядерної зброї. росія, Велика Британія та Сполучені Штати, які також ставлять підписи під документом, обіцяють поважати незалежність, кордони та територіальну цілісність.
"Взагалі могло не бути ніякого документа, жодного. Це взагалі катастрофа була б. На жаль, такий був період. І справді Білл Клінтон буквально нещодавно заявив, що тиск із боку США був. Аж до таких слів, що "ми вже все тут вирішили, а ви хочете тут щось, Україна, підняти ще"", – зазначив дипломат Валерій Чалий.
Тиск. Перше слово, яке, згадуючи події 30-річної давності, називає Павло Жовніренко. У 90-ті він був радником голови парламентської комісії в закордонних справах. Саме США наполягали, що віддати ядерку росії Україна має задарма.
"Ще договору про нерозповсюдження не було, значить, ми вільні виставляти її на тендер. Виставляємо на тендер – Саддам платить, припустимо, 50 млрд. Ви не хочете, щоб відавали Саддаму – платіть 51 млрд і забирайте. Ні – треба віддати, ну, добре. Чому ми будемо віддавати росії? Ми 300 років були під росією. Давайте віддамо Франції, Британії. Ну, от – була одна ядерна держава й повинна залишитись одна ядерна держава", – припустив Жовніренко.
Жодних безпекових гарантій у США тоді не обіцяли. Хоча українські дипломати мали козирі, каже Жовніренко. Вартість українських ядерних матеріалів, за різними оцінками, – від $43 до понад $100 млрд. росія їх отримала фактично за безцінь.
Читайте також: Річниця Будапештського меморандуму: для України важливо зберегти двопартійну підтримку США – Ірина Геращенко.
"Україна натомість отримала так званий "мирний дивіденд" від передачі третього в світі ядерного потенціалу у вигляді поставок палива для АЕС вартістю близько $1 млрд. Якщо до цього додати вартість усіх стратегічних озброєнь, тому що росія використовувала частково наші рідкопаливні ракети, які ми передали їм безкоштовно, стратегічні носії, крилаті ракети, що не входили ні до яких договорів і ні до яких рішень українського парламенту", – пояснив автор книги "Історія ядерного роззброєння України" Юрій Костенко.
Тож загальна сума відданого агресорці може сягати пів трильйона доларів, каже Костенко. Парламент стояв на тому, щоб ядерну зброю не віддавати, а знищувати. Друге – ядерне роззброєння повинно було фінансуватися не з держбюджету, а з гаманця міжнародних фондів. На це погоджувалися США. І ключове – гарантії безпеки.
"Однозначно рішеннями парламенту декілька разів ухвалювалося, що це мають бути міжнародно-правові повноцінні гарантії безпеки. У нашій стратегії, яку було опубліковано в "Голосі України" в серпні 92-го, чітко було написано: трансатлантичні структури. НАТО. Оце і є гарантією безпеки України", – додав Костенко.
Чому керівництво країни дивилося не на ухвалені Радою закони, а в бік кремля, – питання без відповіді і через 30 років. До річниці підписання МЗС України назвало меморандум "пам'ятником недалекоглядності в ухваленні рішень у сфері стратегічної безпеки". А за декілька днів до повномасштабного вторгнення посол Німеччини в Україні заявила, нібито меморандум не накладає міжнародних юридичних зобов'язань на підписантів. Дипломати з цим не погоджуються. Мовляв, пацієнт радше живий, аніж мертвий.
"Це живий документ, він продовжує свою дію, як би там не було. Незважаючи на порушення, порушення не скасовує норми права", – наголосив голова комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
"Через те, що це договір, через те, що це стратегічно важливий документ для України, український уряд в 2014 році першим же ділом ініціював консультації з нашими партнерами. Повернення до цього документа для нас має виняткове значення. Нашу безпеку можуть гарантувати лише дві речі: це інтегрованість у структури Північноатлантичного альянсу, і друге – це наявність засобів такої ж сили ураження, які були б тотожні ядерному ураженню в разі відсутності системи колективного захисту України", – запевнив директор Київського Безпекового Форуму Данило Лубківський.
Україна свої зобов'язання виконала. А підписанти? Офіційний Київ має говорити, зокрема, і про відповідальність підписантів за невиконання умов угоди. У 30-ту річницю з моменту підписання Меморандуму про гарантії безпеки Верховна Рада звернулася до парламентів, урядів іноземних держав та міжнародних організацій із закликом підтримати Україну та створити дієві механізми захисту без'ядерних держав. Головне, заклик до країн-членів НАТО, – надати Києву запрошення до Альянсу. Адже це – найкраща гарантія безпеки.
Ганна Рибалка, "5 канал"
Дивіться також:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.