З Британією, Німеччиною, Францією, США та низкою інших країн. Україна продовжує підписувати двосторонні безпекові договори. Від початку року Київ уклав 20 угод із державами-партнерками. Між собою документи майже не відрізняються. Серед основних блоків – військова підтримка, відповідальність за агресію, реформи та економіка. Експерти переконані, що ці документи ніяк не заміняють гарантії безпеки, які Україна може отримати зі вступом до НАТО. То що насправді означають безпекові угоди для України, з аналітиками розбиралася журналістка "5 каналу" Марта Шикула.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Урочиста зустріч, рукостискання, круглий стіл, підписи, оплески та обійми. Зазвичай так урочисто голови держав підписують безпекові домовленості. Від початку року Україна уклала з державами-партнерками два десятки таких документів, які розраховані на 10 років.
Першою державою-союзницею, з якою Україна підписала договір, стала Велика Британія. Минулого тижня президент підписав відразу три документи з Європейським Союзом, Естонією та Литвою.
"Кожна з них має свої нюанси, в деяких угодах справді записано навіть цифри, які держава розглядає як можливості допомоги України десь там 0,25 ВВП. Десь менше, зрозуміло, ну, знаєте, не хочеться применшувати дипломатичні якісь речі, це справді символічні, в першу чергу, угоди про підтримку про наміри і так далі. Але це справді угоди про намір. Ми вже так обкололися одного разу об Будапештський меморандум, що зараз очевидно, що до кожного документа ставимося дуже критично і в даному випадку те, що ці угоди не ратифіковуються там, наприклад, національними парламентами, от у цьому є, очевидно, якесь, ну, таке якесь сум'яття", – сказав голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак.
Експерти кажуть, що всі документи між собою схожі. У більшості обіцяють військову та економічну підтримку, допомогу з реформами та відповідальність росії за агресію. Укладені угоди передбачають проведення консультацій протягом 24 годин у разі нового нападу ерефії на Україну, де будуть визначені подальші кроки й оборонні потреби нашої держави. Більшість союзників зобов'язуються надати швидку допомогу в галузі безпеки та техніки. Щоправда, у жодній з угод нема обсягів та термінів надання допомоги. І ніхто не зобов'язується ввести війська в разі потреби для захисту України.
Попри схожість, кожен папір має і свої особливості, відповідно до пріоритетів країни-союзниці. Наприклад, Данія зобов'язалася зосереджувати зусилля на наданні винищувачів F-16, боєприпасів до них, а також навчанні пілотів, персоналу та обслуговуванні літаків. Канада надаватиме дипломатичну, фінансову, військову допомогу та сприятиме в розвідці. Італія допоможе у політичній та фінансовій сферах, а також підтримає під час впровадження реформам. Нідерланди сприятимуть зміцненню українських Повітряних сил. Угоди з Францією та Німеччиною передбачають фінансову підтримку.
Читайте також: Туск заявив, що безпекова угода між Польщею та Україною майже готова.
"Наскільки ці договори є реальними, практичними і наскільки їх можна буде виконати. Переважно це політичний договір про стратегічне партнерство, але є ціла низка факторів, які можуть впливати на ті чи інші ситуації. Стверджувати про те, що за нас воюватимуть інші держави, коли росія знову нападе, це зарано. Але самі по собі вони несуть політична призначення, бо демонструють, що Україну готові підтримувати довго, готові бачити в західному клубі. Не треба применшувати ці угоди, але не треба і перебільшувати", – наголосив політичний аналітик і експерт із питань росії Ярослав Макітра.
Бо як не крути, якщо брати глобально-безпекові домовленості, – це дипломатична річ. І це не гарантії, а тільки зобов'язання. Ба більше, угоди не ратифіковані, тож не мають статусу закону в кожній із країн-партнерок. Тому будь-яка з держав може просто відмовитися від їх виконання у будь-який момент, кажуть аналітики.
"З точки зору, скажімо так, стратегічних, то будь-яка підписана угода з країнами, які є нашими стратегічними партнерами – це добре. З іншої сторони, як вимагати виконання цих угод? Поки що немає механізму. Ба більше, в цих угодах, окрім того, що одна сторона бере на себе там право чи можливості чи розглядає там якісь варіанти допомоги України, ще й Україна має виконувати певну частину своєї домашньої роботи", – пояснив Віктор Шлінчак.
"Це залежить від політичних настроїв усередині держави, якою буде росія, якою буде Україна в майбутньому. Але я б усе-таки на це більше дивився, як про якісь наміри і про майбутнє, про готовність підтримувати Україну, готовність бути поряд. Але водночас, який це буде рівень підтримки, як це буде виглядати, це залежить від цілої низки факторів", – зауважив Ярослав Макітра.
Повноцінні гарантії безпеки Україна може отримати, лише ставши членом НАТО, кажуть аналітики. Нині це перехідний етап. І підписання безпекових угод дає розуміння, що Київ має підтримку серед союзників на шляху до Альянсу і до перемоги на полі бою.
"Україна має підтримку і політичну, і економічну. Військово знову ж таки про те, що це не тільки символічна історія, свідчить те, що це підписують країни далеко, які не мають якогось навіть там репутаційного зобов'язання. От Японія підписала безпекову угоду, зобов'язалась надати допомоги на $4,5 млрд. Аргентина скоро має приєднатись до цього клубу і низка інших держав ще на черзі, це принаймні для розуміння того, що формується кінцева мета, до якої ми всі спільно з нашими партнерами рухаємося. Тобто, це вже не має бути історія про те, що там Україна не має програти, росія не має виграти, але це не про мету, це про уникання конкретної відповіді і відповідальності за цю відповідь. От нарешті ми рухаємося до того моменту, коли ми цю відповідь почуємо, коли там, можливо, той самий Макрон вийде і скаже, що ми йдемо до перемоги України, а перемогою України має бути розгром російської федерації", – наголосив політолог-міжнародник Максим Несвітайлов.
Нині Київ продовжує вести переговори про підписання таких договорів з іншими країнами. Що більше, то краще, кажуть експерти. Головне, щоб вони давали практичний результат, а не дипломатичну показуху.
Марта Шикула, "5 канал"
Дивіться також:
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
