Не так сталося, як гадалося. І цього разу це про амбітні плани агресора Путіна. Вони розсипаються, як картковий будиночок. З політики глибокого занепокоєння в ЄС перейшли до політики стримування Росії. Вперше таку позицію об'єднаної Європи озвучив головний дипломат ЄС Жозеп Борель. І на додачу, в ЄС запровадили нові санкції проти РФ. У них, зокрема, і наймана приватна армія Путіна, так звана група "Вагнера".
Тема підтримки України на тлі нарощування російських військ біля її кордонів минулого тижня не сходила з головних європейських майданчиків. Це і зустріч міністрів закордонних справ, і спеціальне засідання у Європарламенті. У Страсбурзі, до речі, розуміють, чому скаженіє Путін: Росії не потрібна вільна демократична Україна по сусідству. І саме тому Москва намагається зробити все, аби перешкодити її розвитку. Путін третій тиждень поспіль висуває ультиматуми. Цього разу, щоб НАТО скасувало перспективи членства для України та Грузії, ухваленої на саміті Альянсу в Бухаресті ще 2008 року. То, може, Путін панічно сіпається, бо ця перспектива не така вже й примарна? Про болючі наслідки грандіозного шантажу Росії нині говорять не лише у Сполучених Штатах, а й у Великій Британії та інших європейських державах. І от активно "бити" по бажаннях агресора почала Німеччина. Новий уряд на чолі з Олафом Шольцом мало не щодня застерігає Москву від агресії. А ще разом із французьким президентом хоче якнайшвидше відновити "нормандську четвірку". От лише залишилося переконати Москву – сторону конфлікту – яка щодень вигадує нові побрехеньки. Та й про перспективу членства в НАТО у Берліні вже не такі категоричні. Яку роль може зіграти новий уряд Німеччини, щоб приструнити агресора та чого можна чекати Україні від німецьких партнерів – досліджувала журналістка "5 каналу" Христина Катарина для програми "Час за Гринвічем".
Однією рукою відкручує вентиль "Північного потоку", іншою – закручує гайки озброєнню України. Німеччина заблокувала постачання Києву зброї через механізм НАТО. Про це на початку тижня в інтерв'ю Financial Times повідомив міністр оборони Олексій Резніков. У межах Альянсу діє Агентство з підтримки й постачання – щось на зразок вітчизняної системи закупівель ProZorro. Через неї можна придбати озброєння в країн-учасниць Альянсу.
Але для цього потрібен політичний дозвіл усіх союзників. Україна хотіла купити снайперські гвинтівки та антидронові системи, втім попередній уряд Німеччини сказав Києву "найн". Вето ще у травні наклала особисто канцлерка Ангела Меркель – повідомляє видання Bild. На бік Берліна став тоді й Амстердам.
"Я вважаю, несправедливо, що в Нідерландах відбувається розслідування збиття літака МН17 і всі знають, що цей літак був збитий російською ракетою "Бук". А в цей час Німеччина намагається добудувати "Північний потік-2" і блокує нашу можливість захищатися придбанням нелетальної зброї – зброї охорони – просто для того, аби робити придушення дронів", – розповів міністр оборони України Олексій Резніков.
Наприкінці своєї каденції Меркель усе ж послабила вето та дозволила надати Києву протидронні системи, за які ми заплатили гроші. Імовірно, рішення змінила на тлі скупчення Росією військ на українському кордоні. Проте гвинтівки зі Штатів і досі під блокадою. Тож тепер Україна повинна купувати зброю переважно через двосторонні угоди з партнерами.
"Німеччина й інші країни не хочуть дражнити Росію поставкою будь-якої летальної зброї. З іншого боку, трішки дивно, що Німеччина постачає зброю в ті країни, де не стріляють і немає конфлікту", – зазначив Ґерхард Ґнаук.
"Це була позиція попереднього керівництва Німеччини, яка мала такий вигляд: не провокувати росіян", – сказав міністр оборони України Олексій Резніков.
Від нового уряду Київ очікує нового вектора відносин з Україною. Сподівається на більшу солідарність та чесний захист наших інтересів перед загрозою з Москви. Зокрема, і в питанні озброєння.
"Ми з пані Анналеною Бербок обговорювали це питання і зійшлися на думці, що дипломатичних переговорів буде достатньо для того, щоби шукати рішення для будь-яких ситуацій", – розповів міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Анналена Бербок – нова міністерка закордонних справ Німеччини. І її партія "Зелених" – найбільш проукраїнська у складі керівної коаліції. Співголова цієї політсили Роберт Габек, який став міністром економіки та віцеканцлером у новому уряді, ще влітку виступав за надання Україні оборонного озброєння.
"Зелені" також відкрито підтримують вступ України до ЄС і від початку були проти будівництва "Північного потоку-2". Нині ж – на тлі можливого вторгнення Росії в Україну – трубопровід став важелем впливу на Кремль у руках Заходу. Чільниця німецького МЗС пообіцяла: у разі подальшої агресії Москви проти Києва газогін так і не запрацює. Новий уряд Німеччини також домовився застосовувати до російського трубопроводу європейське законодавство. Оскільки "Північний потік-2" нормам ЄС не відповідає, його сертифікацію Берлін поки що поставив на паузу. На першу половину 2022-го – газогін точно не запустять.
"Ми відчуваємо відповідальність за майбутнє, за те, щоб український газовий транзитний бізнес залишався успішним, і ми подбаємо про це", – сказав канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Новоспечений канцлер Німеччини представляє Соціал-демократичну партію. Раніше вона була більш дружною і м'якшою у ставленні до Росії, ніж політсила Ангели Меркель. А колишній лідер соціал-демократів та ексочільник Німеччини Ґерхард Шредер був хорошим другом Путіна. Настільки хорошим, що після каденції пішов працювати в "Роснефть" і "Газпром" на запрошення російського президента. Втім його наступник значно понизив градус доброзичливості з Кремлем. Олаф Шольц виступає за єдину європейську політику щодо Росії та обіцяє їй суворі наслідки в разі вторгнення в Україну.
"Ми із занепокоєнням спостерігаємо за пересуванням військ на українських кордонах. Ми чітко дали зрозуміти, що не допустимо порушення кордонів у Європі. Нікому не слід думати, що державні межі можна порушувати без серйозних наслідків", – наголосив канцлер Німеччини Олаф Шольц.
"Новий канцлер Шольц, який у Бундестазі виклав свою політику з багатьох напрямів, робив вигляд або наголошував на тому, що продовжуватиме на багатьох полях політику Меркель. Меркель була дуже проукраїнською, хоча про це не говорила німецькій публіці дуже голосно", – розповів Ґнаук.
У коаліційній угоді нова німецька влада пообіцяла допомогти Україні здійснювати реформи на шляху до ЄС та повернути свої території. Росію ж закликають припинити війну на сході й окупацію Криму. Цього хочуть досягти дипломатичним шляхом. Одне з головних завдань Берліна – повернути Москву за стіл переговорів "нормандської четвірки". Нове дихання формату могла б дати участь Сполучених Штатів. Кремль наче не проти. Білий дім поки що мовчить.
"Путіну дуже важливо показати на Заході, що він головний і з американцями розмовляє. Але Байден, мабуть, поставив інші пріоритети. На першому місці для нього Китай. Поки "нормандська четвірка"... так, німці і французи хотіли би його продовжувати. Навіть Франція робила натяк: поки Путін не хоче, будемо продовжувати його втрьох", – розповів Ґнаук.
"Нормандська четвірка" зберігає свою актуальність. І дозволяє налагодити робочий процес між Україною та Росією. Наша основна мета - уникнути будь-якої непотрібної напруги", – зазначив президент Франції Еммануель Макрон.
Це питання – вкотре на порядку денному європейських лідерів. Цього тижня проблема нарощення Росією військ на українських кордонах знову звучала в кабінетах ЄС – як на засіданні Європарламенту, так і на саміті Східного партнерства. У євродипломатів відповідь одна.
"У нас є пакет економічних обмежень, спрямованих проти фінансового та енергетичного секторів. У разі подальшої агресії, ми відразу ж посилимо та розширимо ці санкції, а також готові ухвалити нові – безпрецедентні обмеження, які матимуть серйозні наслідки для Росії", – наголосила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
"Ймовірно, ми зіткнулися з найнебезпечнішою ситуацією за останні 30 років. Йдеться не лише про Україну, а й про східний фланг НАТО та балтійський регіон. Мусимо зробити все, що в наших руках, щоб запобігти найгіршому сценарію. Насамперед – обговорити секторальні та економічні санкції проти Росії", – розповів президент Литви Ґітанас Науседа.
От тільки коли їх запроваджувати, бачення в країн різне. Одні пропонують накласти на Росію санкції лише після можливого вторгнення в Україну. Інші наполягають: сигнал агресору слід надіслати ще до того, як наступ відбудеться. Стримувати й запобігати, а не реагувати постфактум, закликає європейських лідерів Київ.
"Санкційна політика після вже, чесно кажучи, не дуже когось цікавить. Нашу державу цікавить потужна санкційна політика до ескалації – і тоді ймовірної ескалації, може, і не буде", – сказав президент України Володимир Зеленський.
Захід не поспішає переходити від заяв до конкретних кроків, а Росія – забирати свої війська з українських кордонів, повідомляє розвідка та НАТО. Доки в європейських кулуарах точаться дискусії, біля межі з Україною залишаються понад 90 тис. російських солдатів.
Читайте також: Білий дім відреагував на вимогу Росії щодо неприєднання України до НАТО.
Христина Катарина "Час за Гринвічем"